НЕЙРОТРОПІН розчин для ін'єкцій 5% по 2мл №10

Нейротропин-Мексибєл призначати внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози необхідно підбирати індивідуально. При інфузійному cпocoбi введення препарат слід розводити у 0,9 % розчині натрію хлориду (200 мл). Розпочинати лікування дорослих потрібно з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно препарат слід вводити повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зішвидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу Нейротропин-Мексибєл слід призначати у комплексній терапії у перші 10-14 днів внутрішньовенно струминно або краплинно дорослим по 200-500 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 200-250 мг 2-3 рази на добу. Термін лікування становить 14 діб.

При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкової травми Нейротропин-Мексибєл слід призначати в комплексній терапії краплинно у дозі 200-500 мг 2-4 рази на добу протягом 10-15 днів.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Нейротропин-Мексибєл слід призначати внутрішньовенно струминно або краплинно у дозі 200-500 мг 1-2 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводити внутрішньом’язово по 100-250 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводити внутрішньом’язово по 200-250 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.

При легких когнітивних порушеннях хворим літнього віку та при тривожних станах препарат призначати внутрішньом’язово у дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Нейротропин-Мексибєл вводити у дозі 200-500 мг внутрішньовенно краплинно або внутрішньом’язово 2-3 рази на добу протягом 5-7 днів.

При гострому інфаркті міокарду в складі комплексного лікування Нейротропин-Мексибєл вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиційного лікування інфаркту міокарда, що включає нітрати, β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симпатоміметичні засоби за показаннями. В перші 5 діб для досягнення максимального ефекту препарат слід вводити внутрішньовенно, в наступні 9 діб його можна вводити внутрішньом’язово.

Внутрішньовенне введення препарату проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (з метою запобігання побічних ефектів) на 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині декстрози (глюкози) у об’ємі 100-150 мл протягом 30-90 хвилин. За необхідності можливе повільне струминне введення препарату тривалістю не менше 5 хвилин.

Введення препарату (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) здійснюють 3 рази на добу кожні 8 годин. Добова терапевтична доза складає 6-9 мг/кг маси тіла, одноразова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, одноразова – 250 мг.

При відкритокутовій глаукомі різного ступеня в складі комплексного лікування Нейротропин-Мексибєл вводять внутрішньом’язово по 100-300 мг на добу – 1-3 рази на добу протягом 14 діб.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат слід вводити внутрішньовенно у дозі 200-500 мг на добу протягом 7-14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат необхідно призначати у першу добу як у передопераційний, так i в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебiгу. Відміну препарату слід проводити поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.

При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Нейротропин-Мексибєл призначати дорослим по 200-500 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (у 0,9 % розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту: по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (у 0,9 % розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (у 0,9 % розчині натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні, далі – по 200-500 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (у 0,9 % розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Діти.

Безпека та ефективність не встановлені, тому дітям препарат не слід застосовувати.

При передозуванні можливі сонливість або безсоння.

Лікування: препарат має низьку токсичність, тому передозування малоймовірне. Лікування зазвичай не потрібне, симптоми зникають самостійно протягом доби. У разі виражених проявів проводять підтримуючу та симптоматичну терапію.

Для запобігання виникненню побічних реакцій рекомендовано дотримуватись режиму дозування та швидкості введення препарату. Частоту побічних реакцій визначають відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 %, < 10 %); нечасто (≥ 0,1 %, < 1 %); рідко (≥ 0,01 %, < 0,1 %); дуже рідко (< 0,01 %); частота невідома (частоту неможливо визначити за наявними даними).

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – сухість слизової оболонки рота, нудота, відчуття неприємного запаху, металевий присмак у роті.

З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль, сонливість, запаморочення (може виникати внаслідок високої швидкості введення препарату та має короткочасний характер).

З боку судин: дуже рідко - зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску (може виникати внаслідок високої швидкості введення препарату та має короткочасний характер).

З боку імунної системи: дуже рідко –анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, включаючи шкірні висипання, кропив’янку, набряк Квінке, гіперемію та свербіж шкіри.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – сухий кашель, першіння в горлі, відчуття дискомфорту в грудній клітці, утруднення дихання (може виникати внаслідок високої швидкості введення препарату та має короткочасний характер).

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – свербіж, висипання, гіперемія.

Загальні порушення та реакції в місці введення: дуже рідко – відчуття тепла.