АСКОРБІНОВА Кислота розчин для ін`єкцій по 50мг/мл по 1мл №10

Призначають внутрішньовенно струминно або краплинно і внутрішньом’язово.

Внутрішньовенно струминно вводять протягом 1–3 хвилин. Для внутрішньовенного краплинного введення разову дозу препарату розчиняють у 50–100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду і вводять шляхом повільної внутрішньовенної інфузії зі швидкістю 30–40 крапель за хвилину.

Внутрішньом’язово вводять глибоко у м’яз.

Дози призначають індивідуально, з урахуванням характеру і тяжкості захворювання.

Дорослим і дітям віком від 12 років зазвичай призначають 50–150 мг на добу. При отруєннях добову дозу підвищують до 500 мг. Максимальна разова доза – 200 мг, добова – 1 г.

Дітям віком до 12 років призначають внутрішньовенно в добовій дозі 5–7 мг/кг маси тіла у вигляді 5 % розчину (0,5–2 мл)Зазвичай для дітей добові дози становлять: у віці до 6 місяців – 30 мг, 6–12 місяців – 35 мг, 1–3 роки – 40 мг, 4–10 років – 45 мг, 11–12 років – 50 мг. Максимальна добова доза – 100 мг.

Особливі групи хворих. Для пацієнтів із рецидивним утворенням каменів у нирках добова доза аскорбінової кислоти не має перевищувати 100–200 мг. Для пацієнтів із тяжкою або термінальною нирковою недостатністю (хворі, які перебувають на діалізі) добова доза аскорбінової кислоти не має перевищувати 50–100 мг. Для хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази добова доза аскорбінової кислоти не має перевищувати 100–500 мг.

Діти.

Застосування препарату дітям див. у розділі «Спосіб застосування та дози».

Великі дози аскорбінової кислоти можуть спричиняти шлунково-кишкові розлади, включаючи діарею, а також призводити до гіпероксалурії та утворення оксалатних конкрементів. Дози понад 600 мг на добу виявляють діуретичний ефект.

При внутрішньовенному введенні у високих дозах може виникнути загроза переривання вагітності.

Лікування: припинення застосування препарату, симптоматична терапія.

Аскорбінова кислота, як правило, добре переноситься, проте можливий розвиток таких побічних явищ.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: при тривалому застосуванні у високих дозах – тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, тромбоутворення, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз.

Неврологічні розлади: головний біль, відчуття втоми, при тривалому застосуванні у високих дозах – порушення сну, підвищення збудливості центральної нервової системи.

Шлунково-кишкові розлади: нудота, діарея, спазми шлунка.

Розлади з боку сечовидільної системи: гіпероксалатурія; при тривалому застосуванні у високих дозах – пошкодження гломерулярного апарату нирок, формування ниркових каменів із оксалату кальцію.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже рідко – шкірний висип, гіперемія шкіри, свербіж, почервоніння, кропив’янка, набряк.

Порушення обміну речовин, метаболізму: гіпервітаміноз С, при тривалому застосуванні у високих дозах – пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) і синтезу глікогену, затримка натрію і рідини, порушення обміну цинку і міді.

Судинні розлади: зниження проникності капілярів, погіршення трофіки тканин; при тривалому застосуванні у високих дозах – дистрофія міокарда, підвищення артеріального тиску, розвиток мікроангіопатій.

Загальні розлади: озноб, підвищення температури тіла.

Вагітність: при внутрішньовенному введенні у високих дозах – загроза переривання вагітності.

Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок.