АДРЕНАЛИН раствор для инъекций по 1,82мг/мл по 1мл №10

Призначати внутрішньом’язово, підшкірно, іноді – внутрішньовенно, внутрішньосерцево (проведення реанімації при зупинці серця). При внутрішньом’язовому введенні діяти починає швидше, ніж при підшкірному. Режим дозування індивідуальний.

Дорослі.

Анафілактичний шок: вводити внутрішньовенно повільно 0,5 мл, розведених у 20 мл 40 % розчину глюкози. Надалі, при необхідності, продовжувати внутрішньовенне краплинне введення зі швидкістю 1 мкг/хв, для чого 1 мл розчину адреналіну розчинити у 400 мл 0,9 % натрію хлориду або 5 % глюкози. Якщо стан пацієнта допускає, краще проводити внутрішньом’язове або підшкірне введення 0,3–0,5 мл у розведеному чи нерозведеному вигляді.

Бронхіальна астма: вводити підшкірно 0,3–0,5 мл у розведеному чи нерозведеному вигляді. При необхідності повторного введення цю дозу можна вводити через кожні 20 хвилин (до 3 разів). Можливе внутрішньовенне введення 0,3–0,5 мл у розведеному виді.

Як судинозвужувальний засіб вводити внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 1 мкг/хв (з можливим збільшенням до 2–10 мкг/хв).

Асистолія: вводити внутрішньосерцево 0,5 мл, розведених у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Під час реанімаційних заходів – по 1 мл (у розведеному вигляді) внутрішньовенно повільно кожні 

3–5 хвилин.

Діти.

Асистолія у немовлят: вводити внутрішньовенно 10–30 мкг/кг маси тіла кожні 3–5 хвилин, повільно.

Анафілактичний шок: вводити підшкірно або внутрішньом’язово по 10 мкг/кг маси тіла (максимально – до 0,3 мг). При необхідності введення повторювати через кожні 15 хвилин (до 3 разів).

Бронхоспазм: вводити підшкірно 10 мкг/кг маси тіла (максимально – до 0,3 мг). При необхідності введення повторювати кожні 15 хвилин (до 3–4 разів) чи кожні 4 години.

Діти.

Лікарський засіб можна застосовувати дітям. Рекомендації щодо дозування препарату дітям наведені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Симптоми: надмірне підвищення артеріального тиску, тахіаритмія, що змінюється брадикардією, порушення серцевого ритму (у тому числі фібриляція передсердь і шлуночків), похолодіння і блідість шкірних покривів, блювання, страх, занепокоєння, тремор, головний біль, метаболічний ацидоз, інфаркт міокарда, черепно-мозковий крововилив (особливо у пацієнтів літнього віку), набряк легень, ниркова недостатність, можливий летальний наслідок. При введенні у великих дозах (мінімальна летальна доза при підшкірному введенні − 10 мл 0,18 % розчину) розвивається мідріаз, значне підвищення артеріального тиску, тахікардія з можливим переходом у фібриляцію шлуночків.

Лікування: припинення введення препарату. Передозування адреналіну можна усунути застосуванням α- і β-адреноблокаторів, швидкодіючими нітратами. При тяжких ускладненнях необхідна комплексна терапія. При аритмії призначати парентеральне введення β-адреноблокаторів.

З боку серця: стенокардія, брадикардія або тахікардія, відчуття серцебиття, задишка; при високих дозах – шлуночкові аритмії; рідко – аритмія, біль у грудній клітці, зміни ЕКГ (включаючи зниження амплітуди зубця Т).

З боку судин: зниження або підвищення артеріального тиску (навіть при підшкірному введенні у звичайних дозах унаслідок підвищення артеріального тиску можливий субарахноїдальний крововилив і геміплегія).

З боку нервової системи: головний біль, тремор, запаморочення, нервозність, м’язові посмикування; у пацієнтів з хворобою Паркінсона можливе підвищення ригідності та тремору.

З боку психіки: тривожний стан, психоневротичні розлади, психомоторне збудження, дезорієнтація, порушення пам’яті, агресивна чи панічна поведінка, шизофреноподібні розлади, параноя, порушення сну.

З боку травної системи: нудота, блювання, анорексія.

З боку сечовидільної системи: рідко – утруднене і болюче сечовипускання (при гіперплазії передміхурової залози).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, мультиформна еритема.

З боку обміну речовин, метаболізму: гіпокаліємія, гіперглікемія.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, бронхоспазм.

Місцеві реакції: біль або печіння у місці внутрішньом’язової ін’єкції.

Інше: підвищена втомлюваність, підвищене потовиділення, порушення терморегуляції (похолодання або жар), похолодання кінцівок, при повторних ін’єкціях адреналіну може відзначатися некроз унаслідок судинозвужувальної дії адреналіну (включаючи некроз печінки та нирок).