ДЕКСТЕМП таблетки по 200мг №10
Производитель | КВЗ |
Признак производителя | Отечественый |
Страна производителя | Украина |
Бренд | ДЕКСТЕМП |
Первичная упаковка | Блистер |
Форма выпуска | Таблетки |
Количество в упаковке | 10 |
Действующее вещество | Дексибупрофен |
Можно взрослым | Можно |
Можно детям | Нет |
Можна беременным | Нет |
Можно кормящим | Нет |
Можно аллергикам | С осторожностью |
Можно диабетикам | С осторожностью |
Можно водителям | С осторожностью |
Способ применения | Внутренне |
Взаимодействие с пищей | После еды |
Условия отпуска | Без рецепта |
Температура хранения | не выше 25 С |
Чуствительность к свету | Нет |
Фармакотерапевтична група
Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Дексібупрофен. Код АТХ М01А Е14.
Спосіб застосування та дози
Режим дозування встановлює лікар індивідуально з урахуванням інтенсивності больового синдрому.
Дорослим зазвичай слід призначати по 1–2 таблетки (200–400 мг дексібупрофену) 3 рази на добу після їди.
Рекомендована початкова доза становить 200 мг дексібупрофену.
Рекомендована добова доза становить 600–900 мг дексібупрофену, розподілена на 3 прийоми.
Вища разова доза – 400 мг, вища добова доза – 1200 мг.
Остеоартрит/артроз та ревматоїдний артрит рекомендована доза становить від 600 до 900 мг дексибупрофену щодня, розподілена на 3 прийоми, наприклад 400 мг 2 рази на день або 300 мг* 2–3 рази на день.
Доза може бути тимчасово збільшена до 1200 мг дексібупрофену на день для пацієнтів з гострими симптомами.
Первинна дисменорея рекомендована доза становить від 600 до 900 мг дексибупрофену щодня, розподілена на 3 прийоми, наприклад 400 мг 2 рази на день або 300 мг* 2–3 рази на день.
Легкий або помірний біль рекомендована доза становить 600 мг дексибупрофену на добу, розподілена на 3 прийоми. Бажано приймати під час їди.
Лікарський засіб призначений для симптоматичного купірування больового синдрому, але якщо симптоми захворювання зберігаються довше 3-х діб, супроводжуються високою температурою, головним болем або іншими явищами, необхідні уточнення діагнозу та додаткова корекція схеми лікування.
Пацієнти з порушенням функцій печінки та нирок. Пацієнтам з помірними порушеннями функцій печінки та нирок слід розпочинати застосування лікарського засобу зі зменшених доз. Дексібупрофен протипоказано застосовувати пацієнтам з тяжкими порушеннями функцій печінки або нирок.
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку рекомендовано розпочинати терапію з нижчих доз. Дозу можна збільшити до рекомендованої добової дози тільки після того, як буде встановлено добру переносимість лікарського засобу.
* рекомендовано застосовувати дексібупрофен у відповідному дозуванні
Діти.
Лікарський засіб не застосовувати у педіатричній практиці.
Передозування
Дексібупрофен характеризується низькою гострою токсичністю. У більшості випадків передозування проходить безсимптомно. Ризик розвитку симптомів з’являється при застосуванні більше 80–100 мг/кг ібупрофену (що еквівалентно 40–50 мг/кг дексібупрофену).
Симптоми: біль у животі, нудота, блювання, млявість, сонливість, головний біль, ністагм, шум у вухах, атаксія, у рідкісних випадках – шлунково-кишкова кровотеча, артеріальна гіпотензія, гіпотермія, метаболічний ацидоз, судоми, порушення функцій нирок, кома, респіраторний дистрес-синдром дорослих, транзиторні напади апное.
Лікування: симптоматична терапія, специфічного антидоту немає. У разі передозування слід прийняти активоване вугілля та здійснити промивання шлунка (тільки протягом першої години після отруєння). Форсований діурез, гемодіаліз, гемоперфузія є неефективними через високий ступінь зв’язування дексібупрофену з білками крові.
Побічні ефекти
Інфекції та інвазії: загострення запальних інфекційних процесів (некротизуючий фасцит).
З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, риніт, генералізовані реакції гіперчутливості, у тому числі бронхоспазм, бронхіальна астма, тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, гарячка з висипаннями, болем у животі, головним болем, нудотою, блюванням. Більшість випадків розвитку асептичного менінгіту спостерігалися у пацієнтів з факторами ризику, такими як різні форми аутоімуних захворювань.
З боку системи крові та лімфатичної системи: подовження часу згортання крові, тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
З боку психіки: тривожність, психотичні реакції, депресія, дратівливість, галюцинації.
З боку нервової системи: сонливість, головний біль, вертиго, запаморочення, безсоння, неспокій, дезорієнтація, спутанність свідомості, збудження, асептичний менінгіт.
З боку органів зору: порушення зору (у тому числі двоїння в очах), оборотна токсична амбліопія.
З боку органів слуху: шум у вухах, порушення слуху.
З боку травного тракту: диспепсія, біль у животі, діарея, нудота, блювання, шлунково-кишкові виразки та кровотечі, гастрит, виразковий стоматит, мелена, шлунково-кишкові перфорації, метеоризм, запор, езофагіт, езофагеальні стриктури, загострення дивертикуліту, неспецифічного геморагічного коліту, виразкового коліту, хвороби Крона.
У разі розвитку шлунково-кишкової кровотечі можливий розвиток анемії та гематомезису.
З боку сечовидільної системи: інтерстициіальний нефрит, нефротичний синдром, ниркова недостатність не можуть бути виключені, беручи до уваги досвід застосування НПЗЗ.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функцій печінки, гепатит, жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, кропив’янка, свербіж, пурпура (включаючи алергічну пурпуру), мультиформна еритема, епідермальний некроліз, системний червоний вовчак та інші колагенози, алопеція, реакції фоточутливості, синдром Стівенса–Джонсона, синдром Лайєлла, алергічний васкуліт, гострий генералізований екзантематоз-ний пустульоз.
Загальні розлади: підвищена втомленість, посилення потовиділення.
При застосуванні НПЗЗ також повідомлялося про набряки, розвиток серцевої недостатності, підвищення артеріального тиску, затримку рідини, особливо у хворих з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю.
Дані досліджень та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування ібупрофену (особливо у високих дозах по 2400 мг на добу) та довготривале лікування можуть бути пов’язані з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту) (див. розділ «Особливості застосування»).
ОТЗЫВЫ ДЕКСТЕМП таблетки по 200мг №10
Отзывов пока нет