ДИОРЕН таблетки по 10мг №30

Дозування

Набряки та/або випоти, спричинені серцевою недостатністю

Дорослі. Лікування розпочинати зі застосування дози 5 мг торасеміду на добу, що дорівнює ½ таблетки препарату Діорен, таблетки по 10 мг. Зазвичай ця доза вважається підтримуючою.

Якщо добова доза 5 мг є недостатньою, то призначають добову дозу 10 мг торасеміду, яку слід призначати щоденно. В подальшому добова доза торасеміду становить 10 мг.

При недостатній ефективності добова доза може бути збільшена до 20 мг торасеміду, залежно від тяжкості стану хворого.

Таблетку можна розділити на дві рівні частини таким чином:

тримаючи таблетку вказівними і великими пальцями обох рук рискою для поділу вгору і натискаючи великими пальцями вниз вздовж риски, розламати її.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Спеціального підбору дози не вимагається. Однак дослідження щодо порівняння дії препарату у молодих пацієнтів і в пацієнтів літнього віку не проводились.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Торасемід протипоказаний пацієнтам у стані печінкової коми або прекоми (див. розділ «Протипоказання»). Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам із печінковою недостатністю, оскільки можливе підвищення концентрації торасеміду в плазмі крові (див. розділ «Фармакокінетика»).

Спосіб застосування

Таблетки слід приймати вранці, запиваючи невеликою кількістю рідини. Біологічна доступність торасеміду не залежить від вживання їжі.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання. Торасемід зазвичай застосовують впродовж тривалого часу або до зменшення вираженості набряків.

Діти.

Безпека та ефективність препарату Діорен у дітей і підлітків віком до 18 років не встановлені. У зв’язку з цим торасемід не слід застосовувати пацієнтам даної вікової категорії (див. розділ «Особливості застосування»).

Симптоми інтоксикації

Типова картина інтоксикації невідома. У разі передозування може спостерігатися форсований діурез із ризиком надмірної втрати рідини та електролітів. Можливі сонливість, сплутаність свідомості, артеріальна гіпотензія, серцево-судинна недостатність та порушення з боку травного тракту.

Лікування при інтоксикації

Специфічний антидот невідомий. Вираженість симптомів інтоксикації зазвичай зменшується при зниженні дози або відміні препарату і при супутньому відновленні водно-електролітного балансу (слід проводити контроль).

Торасемід не виводиться з крові за допомогою гемодіалізу.

Лікування у випадку гіповолемії: заміщення об’єму рідини.

Лікування у випадку гіпокаліємії: призначення препаратів калію.

Лікування серцево-судинної недостатності: протишокове положення пацієнта та, у разі необхідності, призначення симптоматичної терапії.

Анафілактичний шок (негайні заходи)

При появі перших ознак шоку (наприклад, шкірні реакції у вигляді кропив’янки або почервоніння шкіри, збудженого стану пацієнта, головного болю, нападів пітливості, нудоти, ціанозу) слід:

• забезпечити венозний доступ;
• крім інших екстрених стандартних заходів, покласти пацієнта на спину з припіднятими ногами, забезпечити вільне надходження повітря, призначити кисень;
• у разі необхідності застосувати засоби інтенсивної терапії (включаючи введення епінефрину, розчинів, що заміщують об’єм рідини, глюкокортикоїдних гормонів).