Дорамицин таблетки, в пленочной оболочке по 3 млн МЕ №10 (5х2)

Лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до спіраміцину:

• підтверджений тонзилофарингіт, спричинений бета-гемолітичними стрептококами групи А (як альтернатива лікуванню бета-лактамними антибіотиками, особливо якщо вони не можуть бути застосовані);
• гострий синусит (зважаючи на мікробіологічні характеристики інфекції, застосування макролідів показане, коли лікування бета-лактамними антибіотиками є неможливим);
• суперінфекція при гострому бронхіті;
• загострення хронічного бронхіту;
• негоспітальна пневмонія у пацієнтів, які не мають факторів ризику, тяжких клінічних симптомів, клінічних факторів, що свідчать про пневмококову етіологію захворювання. У разі підозри на атипову пневмонію застосування макролідів є доцільним незалежно від тяжкості захворювання та анамнезу;
• інфекції шкіри з доброякісним перебігом: імпетиго, імпетигінізація, ектима, інфекційний дермо-гіподерміт (особливо бешиха), еритразма;
• інфекції ротової порожнини;
• негонококові генітальні інфекції;
• хіміопрофілактика рецидивів гострої ревматичної гарячки у хворих з алергією на бета-лактамні антибіотики;
• токсоплазмоз у вагітних жінок;
• профілактика менінгококового менінгіту в осіб, яким протипоказане застосування рифампіцину:

o з метою ерадикації мікроорганізму (Neisseria meningitidis) у носоглотці;

o як профілактика: пацієнтам після лікування та перед поверненням до суспільного життя; пацієнтам, які контактували з особою з виділенням мокротиння протягом 10 днів, що передують його/її госпіталізації.

Спіраміцин не призначений для лікування менінгококового менінгіту.

Слід дотримуватися офіційних рекомендацій стосовно належного застосування антибактеріальних засобів.

• Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до допоміжних речовин лікарського засобу.
• Застосування пацієнтам, які належать до групи ризику подовження QT-інтервалу, а саме:
• пацієнтам, які мають в особистому або сімейному анамнезі вроджене подовження інтервалу QT (окрім випадків, коли цей діагноз був виключений за допомогою ЕКГ);
• пацієнтам з подовженням інтервалу QT, яке спричинене лікарськими засобами або має метаболічне чи серцево-судинне походження.
• Одночасне застосування з лікарськими засобами, які спричиняють шлуночкову тахікардію типу «torsades de pointes» («пірует»), такими як:
• антиаритмічні препарати класу Ia (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
• антиаритмічні препарати класу IІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
• сультоприд (нейролептик групи бензамідів);
• інші: препарати арсену, дифеманіл, доласетрон внутрішньовенно, мізоластин, левофлоксацин, моксифлоксацин, прукалоприд, тореміфен, вінкамін внутрішньовенно, еритроміцин внутрішньовенно, дронедарон, мехітазин, циталопрам, дизопірамід, дофетилід, домперидон, есциталопрам, гідрохінідин, вандетаніб (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Спосіб застосування та дози