КСИЛАТ раствор для инфузий по 400мл

Дорослим вводити внутрішньовенно краплинно, зі швидкістю 50‒70 крапель на хвилину, тобто 2,1‒3 мл/кг/год або 150‒210 мл/год.

Максимальна доза для дорослих – 2100 мл на добу або 1,5 г ксилітолу/кг маси тіла/добу. Максимальна швидкість інфузії – 210 мл/год (70 крапель на хвилину) = 0,15 г ксилітолу/кг маси тіла/год.

При хронічних і токсичних гепатитах – дорослим вводити по 400 мл (5‒6 мл/кг) на добу, краплинно (необхідний контроль показників функції печінки) одноразово або двічі на добу (добова доза може бути розділена на 2 введення).

Для парентерального харчування хворих, у тому числі хворих на цукровий діабет – дорослим вводити по 600‒1000 мл (10‒15 мл на 1 кг маси тіла хворого) на добу, одноразово або двічі на добу (добова доза може бути розділена на 2 введення).

При травматичному, опіковому, післяопераційному i гемолітичному шоці – дорослим вводити по 600‒1000 мл (10‒15 мл на 1 кг маси тіла хворого) на добу, одноразово або двічі на добу (добова доза може бути розділена на 2 введення).

У передопераційний період та після різних хірургічних втручань дорослим вводити краплинно у дозі 400‒600 мл (6‒10 мл/кг) на добу, одноразово або двічі на добу (добова доза може бути розділена на 2 введення), щоденно, протягом 3‒5 днів.

При гострій крововтраті – дорослим вводити по 1000‒1400 мл (до 20 мл/кг). У цьому випадку інфузії препарату Ксилат® рекомендується також проводити на догоспітальному етапі у спеціалізованій машині швидкої допомоги.

Діти.

Дослідження щодо можливості застосування дітям не проводилося.

При передозуванні лікарського засобу може спостерігатися нудота, здуття кишечнику, діарея, біль у животі, порушення водно-електролітного балансу (у вигляді гіпертонічної реакції; у цьому випадку слід вводити гіпотензивні засоби, контролюючи артеріальний тиск).

Алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, кропив’янку, рідко – тахікардія, підвищення температури тіла, подразнення периферичних вен у місці введення. Може виникати гіпертонічна реакція (у цьому випадку слід вводити гіпотензивні засоби, контролюючи артеріальний тиск); нудота, озноб.

Порушення обміну електролітів, лактоацидоз, гіпергідратація, набряки, гіпероксалурія, гіперурикемія, зміни печінкових функціональних проб, ацидоз (у тому числі молочно-кислий ацидоз).