ЛАРИТИЛЕН-КМП таблетки для рассасывания со вкусом мяты №20

Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла.

Код АТХ R02A.

Фармакодинаміка.

Як бактерицидна та фунгістатична речовина деквалінію хлорид впливає на мікроорганізми, що спричиняють змішані інфекції ротової порожнини та горла. Спектр дії цієї місцевої хіміотерапевтичної речовини широкий і включає більшість грампозитивних та грамнегативних бактерій, а також гриби, спірохети та патогенні мікроорганізми, що спричиняють змішані інфекції ротової порожнини та горла. Накопичення в організмі дибукаїну гідрохлориду полегшує больовий симптом, що супроводжує інфекції ротової порожнини та горла.

Мікроорганізми, стійкі до дії деквалінію хлориду, невідомі.

Не спричиняє утворення карієсу.

Фармакокінетика.

Основний активний інгредієнт абсорбується у дуже незначній кількості.

Місцеве лікування гострих запальних захворювань ротової порожнини та горла: гінгівіт, виразковий та афтозний стоматит, тонзиліт, ларингіт та фарингіт. Ларитилен® також рекомендується застосовувати при наявності неприємного запаху з рота.

Ларитилен® можна застосовувати у випадках змішаної інфекції ротової порожнини та горла (за рекомендацією лікаря); як допоміжний препарат при лікуванні катаральної ангіни, лакунарної ангіни та ангіни Плаута – Венсана; у разі кандидозу ротової порожнини та глотки.

Рекомендується у післяопераційний період після тонзилектомії та видалення зубів.

Підвищена чутливість до будь-якої з речовин, що входять до складу лікарського засобу. Алергія до четвертинних амонієвих сполук (наприклад до бензалконію хлориду).

Антибактеріальна активність деквалінію знижується при одночасному застосуванні з аніонними тенсидами, наприклад у складі зубної пасти. Застосування лікарського засобу не слід поєднувати з прийомом інгібіторів холінестерази.

Оскільки Ларитилен® не містить цукру, він придатний для застосування хворим на цукровий діабет.

Лікарський засіб містить сорбіт, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями, такими як синдром непереносимості фруктози. Застосовувати з обережністю пацієнтам із низьким рівнем холінестерази у плазмі крові.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. За наявними даними, контрольованих досліджень не проводилося. За цих обставин Ларитилен® у період вагітності можна застосовувати після консультації з лікарем, якщо лікувальний ефект переважає можливий ризик для плода.

Період годування груддю. За наявними даними, не проводилися клінічні дослідження щодо проникнення діючих речовин у грудне молоко. Лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

За наявними даними, дослідження щодо впливу лікарського засобу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не проводилися. Проте ймовірність того, що Ларитилен® може мати якийсь негативний вплив на цю здатність, дуже мала.

Дорослим та дітям віком від 12 років

Призначають по 1 таблетці кожні 2 години, після зменшення симптомів запалення — по 1 таблетці кожні 4 години.

Дітям віком від 4 років

Призначають по 1 таблетці кожні 3 години, після зменшення симптомів запалення — по 1 таблетці кожні 4 години.

Максимальна добова доза становить 10–12 таблеток у період гострої фази та 6 таблеток після того, як запальні симптоми зникнуть.

Таблетки слід смоктати повільно, не розжовуючи. Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально. Пацієнт має проконсультуватися з лікарем, якщо через 5 днів лікування препаратом симптоми не зникли або погіршилися.

Діти. Препарат у даній лікарській формі не призначають дітям віком до 4 років.

Загалом лікарський засіб добре переноситься. У разі передозування можливі нудота, блювання, у рідкісних випадках — виразки та некроз стравоходу.

Лікування передозування симптоматичне, при необхідності можна застосувати обволікаючі засоби.

Не слід викликати блювання та промивати шлунок — ці заходи не є доцільними.

Іноді можуть спостерігатися реакції гіперчутливості після застосування лікарського засобу, наприклад: висипання, свербіж, відчуття печіння, подразнення слизової оболонки ротової порожнини та горла. У рідких випадках, а саме при зловживанні, можливе виникнення виразки та некрозу. У разі виникнення будь-яких незвичних реакцій слід припинити застосування препарату та обов’язково проконсультуватися з лікарем щодо подальшої терапії.