0 800 50 95 95
066 298 95 95
097 298 95 95
UA | RU

ЛЕРКАМЕН АПФ таблетки по 10мг/10мг №28

По рецепту РЕКОРДНЫЙ ИНДСТРИЙСКИЙ ХИМИК E FARMASEWTIC S.P.A.
ЛЕРКАМЕН АПФ таблетки по 10мг/10мг №28-0
Код товара: 4320621
Цена от:
295.53 грн.
Цены дествительны только при заказе на сайте!
Доставка
Самовивоз
Наличие в аптеках
Главная информация
Отзывы
Инструкция
Наличие в аптеках
Главная информация
Производитель РЕКОРДНЫЙ ИНДСТРИЙСКИЙ ХИМИК E FARMASEWTIC S.P.A.
Признак производителяИмпортный
Страна производителяШвейцария
Бренд ЛЕРКАМЕН
Первичная упаковкаБлистер
Форма выпускаТаблетки
Количество в упаковке28
Действующее вещество лерканидипин гидрохлорид
Можно взрослымМожно
Можно детямНет
Можна беременнымНет
Можно кормящимНет
Можно аллергикамС осторожностью
Можно диабетикамС осторожностью
Можно водителямС осторожностью
Способ примененияВнутренне
Взаимодействие с пищейДо приема пищи
Условия отпускаПо рецепту
Температура храненияне выше 25 С
Чуствительность к светуНет

Фармакотерапевтична група

Інгібітори АПФ та блокатори кальцієвих каналів: еналаприл та лерканідипін. Код АТХ С09В В02.

Спосіб застосування та дози

Леркамен® АПФ 10/10.

Якщо артеріальний тиск хворого контролюється недостатньо при монотерапії лерканідипіну гідрохлоридом у дозі 10 мг, то лікування можна продовжити, застосовуючи дозу лерканідипіну гідрохлориду 20 мг, або можна застосувати комбінований лікарський засіб Леркамен® АПФ 10/10.

Рекомендовано індивідуальний підбір дози з урахуванням компонентів препарату. В прийнятних з клінічної точки зору випадках можлива пряма заміна монотерапії на комбінований препарат з фіксованими дозами компонентів.

Леркамен® АПФ 10/20.

Якщо артеріальний тиск хворого контролюється недостатньо при монотерапії еналаприлу малеатом у дозі 20 мг, то лікування можна продовжити, застосовуючи більш високі дози еналаприлу малеату, або можна застосувати комбінований лікарський засіб Леркамен® АПФ 10/20.

Рекомендується індивідуальний підбір дози з урахуванням компонентів препарату. В прийнятних з клінічної точки зору випадках можлива пряма заміна монотерапії на комбінований препарат з фіксованими дозами компонентів.

Дозування.

Рекомендована доза – одна таблетка один раз на день як мінімум за 15 хвилин до їди.

Хворі літнього віку.

Доза залежить від стану нирок пацієнта (див. розділ «Хворі з порушенням функції нирок»).

Хворі з порушенням функції нирок.

Леркамен® АПФ протипоказаний хворим з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або хворим, яким проводять гемодіаліз (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Слід бути обережним при застосуванні препарату хворим з легким або помірним порушенням функції нирок.

Хворі з порушенням функції печінки.

Леркамен® АПФ протипоказаний хворим з тяжким порушенням функції печінки. Слід бути обережним при застосуванні препарату хворим з легким або помірним порушенням функції печінки.

Спосіб застосування.

Запобіжні заходи при прийомі даного лікарського препарату або поводженні з ним:

  • препарат переважно слід приймати вранці, щонайменше за 15 хвилин до сніданку;
  • даний препарат не слід приймати з грейпфрутовим соком (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Протипоказання»).

Діти

Застосування препарату Леркамен® АПФ дітям для лікування артеріальної гіпертензії не показано.

Передозування

В рамках післяреєстраційного досвіду повідомляли про декілька випадків навмисного передозування, які потребували госпіталізації, пов'язаних із прийомом еналаприлу/лерканідипіну в дозах від 100 до 1000 мг кожної речовини. Симптоми, про які повідомляли (зниження систолічного тиску, брадикардія, занепокоєння, сонливість і біль у боці), могли бути наслідком супутнього застосування інших лікарських препаратів у високих дозах (наприклад β-блокаторів).

Симптоми передозування еналаприлу та лерканідипіну окремо.

Найбільш явні ознаки передозування еналаприлу, про які повідомлялося дотепер, – це значна артеріальна гіпотензія (яка починається приблизно через шість годин після прийому таблеток) та супроводжується блокадою ренін-ангіотензинової системи і ступором. При передозуванні інгібіторами АПФ можуть розвиватися такі симптоми: гостра судинна недостатність, електролітні порушення, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, серцебиття, брадикардія, запаморочення, тривожність і кашель. Після прийому 300 мг і 440 мг еналаприлу рівень еналаприлату в сироватці крові був вищим відповідно в 100 і 200 разів у порівнянні з рівнем, який зазвичай спостерігається після прийому терапевтичних доз.

Як і щодо інших дигідропіридинів, передозування лерканідипіну викликає виражену периферичну вазодилатацію зі значною гіпотензією і рефлекторною тахікардією. Однак у дуже високих дозах периферична вибірковість може бути втрачена, що спричинить брадикардію та негативний інотропний ефект. Найпоширенішими небажаними реакціями, пов’язаними з передозуванням, були гіпотензія, запаморочення, головний біль та серцебиття.

Лікування у разі передозування еналаприлу та лерканідипіну окремо.

При передозуванні еналаприлу рекомендується провести внутрішньовенну інфузію фізіологічного розчину. При розвитку артеріальної гіпотензії пацієнта слід перевести у горизонтальне положення. По можливості слід провести інфузію ангіотензину II та/або внутрішньовенне введення катехоламінів. При наданні допомоги відразу після прийому таблеток слід вжити заходів з видалення еналаприлу малеату зі шлунково-кишкового тракту (наприклад, шляхом індукції блювання, промивання шлунка, введення абсорбентів або сульфату натрію). З циркуляторного русла еналаприлат можна вивести за допомогою гемодіалізу (див. розділ «Особливості застосування»). При стійкій брадикардії показана терапія з використанням кардіостимулятора. При цьому слід постійно контролювати життєво важливі показники, сироваткові концентрації електролітів і креатиніну.

При застосуванні лерканідипіну клінічно значуща гіпотензія потребує активної серцево-судинної підтримки, включаючи частий контроль серцевої та дихальної функцій, надання пацієнту горизонтального положення з припіднятими нижніми кінцівками та контроль об’єму циркулюючої рідини і виділення сечі. З огляду на тривалу фармакологічну дію лерканідипіну важливо стежити за серцево-судинним станом пацієнта щонайменше протягом 24 годин. Оскільки засіб володіє високою здатністю зв’язування з білками, малоймовірно, що діаліз буде ефективним. За станом пацієнтів, у яких очікується інтоксикація від помірного до тяжкого ступеня, слід спостерігати в умовах суворого догляду.

Побічні ефекти

Короткий опис профілю безпеки.

Безпеку препарату Леркамен® АПФ оцінювали в ході п’яти подвійних сліпих контрольованих клінічних досліджень і в двох довгострокових відкритих розширених фазах. Загалом 1141 пацієнт отримував Леркамен® АПФ. Побічні реакції даної комбінованої терапії відповідають тим побічним реакціям, які властиві складовим компонентам препарату, якщо їх застосовувати окремо. Побічні реакції, що найчастіше виникають в ході лікування препаратом Леркамен® АПФ: кашель (4,03 %), запаморочення (1,67 %) і головний біль (1,67 %).

Короткий опис побічних реакцій у формі таблиці.

У таблиці нижче розподілені за органами і системами органів MedDRA і частотою виникнення побічні реакції, про які повідомлялося в ході клінічних досліджень препарату Леркамен® АПФ, для яких існує явний причинно-наслідковий зв'язок. Класифікація частот: дуже часто (> 1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (оцінка за наявними даними неможлива).

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи

Нечасто

Тромбоцитопенія

Рідко

Знижений рівень гемоглобіну

Порушення з боку імунної системи

Рідко

Гіперчутливість

Порушення з боку харчування та обміну речовин

Нечасто

Гіперкаліємія

Порушення з боку психіки

Нечасто

Відчуття тривоги

Порушення з боку нервової системи

Часто

Запаморочення, головний біль

Нечасто

Запаморочення при вставанні

Порушення з боку органів слуху та лабіринту

Нечасто

Головокружіння

Рідко

Шум у вухах

Порушення з боку серця

Нечасто

Тахікардія, серцебиття

Порушення з боку судинної системи

Нечасто

Припливи, гіпотонія

Рідко

Гостра судинна недостатність

Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

Часто

Кашель

Рідко

Сухість в горлі, біль у ротоглотці

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто

Біль в животі, запор, нудота

Рідко

Диспепсія, набряк губ, захворювання язика, діарея, сухість у роті, гінгівіт

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

Нечасто

Підвищення рівня АЛТ і АСТ

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто

Еритема

Рідко

Ангіонабряк, набряк обличчя, дерматит, висип, кропив'янка

Порушення з боку скелетної мускулатури і сполучної тканини

Нечасто

Артралгія

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів

Нечасто

Полакіурія

Рідко

Ніктурія, поліурія

Порушення з боку статевої системи та молочних залоз

Рідко

Еректильна дисфункція

Загальні розлади і порушення у місці введення

Нечасто

Астенія, втомлюваність, відчуття жару, периферичні набряки

Небажані ефекти, що виникли тільки в одного пацієнта, наведені з частотою «рідко».

Додаткова інформація за окремими компонентами.

Побічні реакції, про які повідомляли щодо одного з компонентів (еналаприл або лерканідипін) можуть бути також потенційними побічними реакціями препарату Леркамен® АПФ, навіть якщо вони не спостерігалися під час клінічних випробувань або протягом постмаркетингового періоду.

Еналаприл індивідуально.

Еналаприл може спричиняти нижчезазначені побічні реакції.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи.

Нечасто: анемія (в тому числі апластична і гемолітична).

Рідко: нейтропенія, зниження концентрації гемоглобіну, зниження гематокриту, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення функції кісткового мозку, панцитопенія, лімфаденопатія, аутоімунні захворювання.

Порушення з боку ендокринної системи.

Невідомо: синдром порушення секреції антидіуретичного гормону (SIADH).

Порушення з боку обміну речовин і харчування.

Нечасто: гіпоглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).

Психічні розлади.

Часто: депресія.

Нечасто: сплутаність свідомості, підвищена збудливість, безсоння.

Рідко: патологічні сновидіння, розлади сну.

Порушення з боку нервової системи.

Дуже часто: запаморочення.

Часто: головний біль, синкопе, зміни смаку.

Нечасто: сонливість, парестезії, головокружіння.

Порушення з боку органів зору.

Дуже часто: розмитість зору.

Порушення з боку органів слуху та слухового лабіринту.

Нечасто: шум у вухах.

Порушення з боку серця.

Часто: біль у грудній клітці, порушення ритму, стенокардія, тахікардія.

Нечасто: серцебиття, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу*, ймовірно, від вторинної до тяжкої гіпотензії у пацієнтів з групи ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

* Частота виникнення явищ порівняно з частотою при прийомі плацебо і в групах активного контролю у клінічних випробуваннях.

Порушення з боку судинної системи.

Часто: гіпотензія (включно із ортостатичною гіпотензією).

Нечасто: припливи, ортостатична гіпотензія.

Рідко: хвороба Рейно.

Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння.

Дуже часто: кашель.

Часто: задишка.

Нечасто: ринорея, біль у горлі або осиплість голосу, бронхоспазм/астма.

Рідко: легеневий інфільтрат, риніт, алергічний альвеоліт/еозинофільна пневмонія.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Дуже часто: нудота.

Часто: діарея, біль у животі.

Нечасто: кишкова непрохідність, панкреатит, блювання, диспепсія, запор, анорексія, подразнення шлунка, сухість у роті, пептичні виразки.

Рідко: стоматит/афтозні виразки, глосит.

Дуже рідко: ангіонабряк кишечнику.

Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів.

Рідко: печінкова недостатність, гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний), гепатит з некрозом, холестаз (у тому числі з жовтяницею).

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин.

Часто: висип, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (зафіксовано випадки ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані (див. розділ «Особливості застосування»).

Нечасто: гіпергідроз, свербіж, кропив’янка, алопеція.

Рідко: поліморфна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, пухирчатка, еритродермія.

Описаний симптомокомплекс, який може включати такі явища: гарячка, серозит, васкуліт, міалгія/міозит, артралгія/артрит, позитивний титр АНА, підвищення ШОЕ, еозинофілія і лейкоцитоз. Може виникати висип, фоточутливість або інші порушення з боку шкіри.

З боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини, кісток.

Нечасто: м’язові судоми.

Порушення з боку нирок і сечовивідної системи.

Нечасто: ниркова дисфункція, ниркова недостатність, протеїнурія.

Рідко: олігурія.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Нечасто: імпотенція.

Рідко: гінекомастія.

Порушення загального характеру.

Дуже часто: астенія.

Часто: втомлюваність.

Нечасто: слабкість, гарячка.

Дані обстеження.

Часто: гіперкаліємія, підвищення сироваткової концентрації креатиніну.

Нечасто: підвищення концентрації сечовини в крові, гіпонатріємія.

Рідко: підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну у сироватці.

Лерканідипін індивідуально.

У контрольованих клінічних дослідженнях та у постмаркетинговий період найбільш поширеними були такі побічні реакції: периферичні набряки, головний біль, припливи, тахікардія та серцебиття.

Порушення з боку імунної системи.

Рідко: гіперчутливість.

Порушення з боку нервової системи.

Часто: головний біль.

Нечасто: запаморочення.

Рідко: сонливість, синкопе.

Порушення з боку серця.

Часто: тахікардія, серцебиття.

Рідко: стенокардія.

Порушення з боку судинної системи.

Часто: припливи.

Нечасто: гіпотензія.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Нечасто: нудота, диспепсія, біль у верхній ділянці живота.

Рідко: блювання, діарея.

Невідомо: гіпертрофія ясен1, каламутні виділення із очеревини1.

Порушення з боку печінки.

Невідомо: підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові1.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: висипання, свербіж.

Рідко: кропив’янка.

Невідомо: ангіонабряк1.

Порушення з боку скелетної мускулатури і сполучної тканини.

Нечасто: міалгія.

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів.

Нечасто: поліурія.

Рідко: полакіурія.

Порушення загального характеру.

Часто: периферичні набряки.

Нечасто: астенія, втома.

Рідко: біль у грудній клітці.

1 Побічні реакції, про які відомо зі спонтанної звітності у постмаркетинговий період.

Деякі препарати дигідропіридинового ряду рідко можуть спричиняти прекардіальний біль або стенокардію. Дуже рідко у пацієнтів із наявними нападами стенокардії можливе збільшення їх частоти, тривалості та тяжкості. У поодиноких випадках може розвиватися інфаркт міокарда.

Лерканідипін не проявляє негативного впливу на рівень цукру в крові та ліпідів у сироватці крові.

 

Отзывы

ОТЗЫВЫ ЛЕРКАМЕН АПФ таблетки по 10мг/10мг №28

Отзывов пока нет

Инструкция