МЕЗАТОН раствор для инъекций по 10мг/мл по 1мл №10

Препарат застосовувати дорослим внутрішньовенно, внутрішньом’язово та підшкірно. Разова доза препарату при внутрішньовенному введенні при колапсі – 0,1-0,3-0,5 мл 1 % розчину. При внутрішньовенному введенні разову дозу препарату розводити у 20 мл 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду, вводити повільно, струминно. При необхідності введення повторити.

Препарат дозволяється вводити внутрішньовенно краплинно, для чого 1 мл 1 % розчину Мезатону розчинити у 250-500 мл 5 % розчину глюкози.

При внутрішньом’язовому та підшкірному введенні разова доза для дорослих становить 0,3-1 мл 1 % розчину.

При місцевій анестезії додавати по 0,3-0,5 мл 1 % розчину на 10 мл розчину анестетика.

Для запобігання «синдрому відміни», після тривалої інфузії препарату (повторного зниження артеріального тиску на відміну препарату) дозу слід зменшувати поступово.

Інфузію відновлювати, якщо систолічний артеріальний тиск знижується до 70-80 мм рт. ст.

Вищі дози для дорослих при внутрішньом’язовому і підшкірному введенні: разова – 10 мг, добова – 50 мг. Вища доза при внутрішньовенному введенні дорослим: разова – 5 мг, добова – 25 мг.

Препарат не застосовувати дітям.

Симптоми: шлуночкова екстрасистолія, короткі пароксизми шлуночкової тахікардії, відчуття тяжкості у голові або кінцівках, надмірне підвищення артеріального тиску.

Лікування: внутрішньовенно вводити a-адреноблокатори короткої дії (фентоламін). При порушенні серцевого ритму вводити b-адреноблокатори (пропранолол).

З боку серцево-судинної системи: напади стенокардії, брадикардія, підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, шлуночкові аритмії (особливо при застосуванні у високих дозах), посилення серцебиття.

З боку нервової системи: головний біль, дратівливість, руховий неспокій, запаморочення, відчуття жаху, занепокоєння, слабкість, блідість шкіри обличчя, тремор, судоми, крововилив у мозок.

З боку травного тракту: нудота, блювання.

З боку дихальної системи: диспное.

Алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж.

З боку органів зору: біль в очах, гіперемія кон’юнктиви, алергічна реакція з боку повік, мідріаз.

З боку сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечі.

Інші: підвищена пітливість, гіперсалівація, відчуття поколювання та похолодання кінцівок, припливи, гіперглікемія.

Препарат чинить подразнювальну дію, можливі зміни у місці введення, некроз.