МЕЗИМ 10000 капсулы №20

Спосіб застосування та дози

Дозування препарату визначають індивідуально для кожного пацієнта залежно від ступеня порушення травлення та складу їжі. Для індивідуального підбору дози існує два види дозування препарату – «Мезим® капсули 10000» та «Мезим® капсули 25000».

Капсули слід ковтати цілими, запиваючи великою кількістю рідини, бажано під час вживання їжі, оскільки ефективність лікарського засобу «Мезим® капсули» може зменшуватися при розжовуванні, а ферменти, що містяться в препараті, при вивільненні в ротовій порожнині можуть пошкоджувати її слизову оболонку.

Для полегшення застосування (наприклад дітям, пацієнтам літнього віку) тверді капсули також можна розкрити і проковтнути лише їх вміст, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Дозування.

Дозу потрібно підбирати індивідуально, відповідно до тяжкості порушення травлення та кількості жирів, що входять до складу їжі. Рекомендована доза на прийом їжі: 2-4 капсули препарату «Мезим® капсули 10000» (відповідає 20000-40000 ОД ЄФ ліпази) або 1 капсула препарату «Мезим® капсули 25000» (відповідає 25000 ОД ЄФ ліпази). Зазвичай рекомендованою дозою є доза ліпази 20000-50000 ОД ЄФ на прийом їжі, але залежно від виду їжі, а також від ступеня тяжкості розладів травлення доза препарату може бути більшою.

Не слід перевищувати щоденну дозу ферментів, що становить 15000-20000 ОД ліпази на кілограм маси тіла.

Не слід перевищувати дозу ферментів, необхідну для достатнього всмоктування жирів, з урахуванням кількості та складу їжі, особливо у пацієнтів з муковісцидозом.

Збільшення дози потрібно проводити тільки під наглядом лікаря.

Тривалість застосування.

Курс лікування лікарським засобом «Мезим® капсули» визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання.

Діти.

Лікарський засіб «Мезим® капсули» застосовують для лікування дітей. Дозування та тривалість лікування визначає лікар.

Передозування

Застосування дуже високих доз ферментів підшлункової залози, зокрема у пацієнтів з муковісцидозом, може супроводжуватися гіперурикозурією та гіперурикемією.

Побічні реакції

Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовують таку класифікацію: дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 – < 1/10; іноді: ≥ 1/1000 – < 1/100; рідко: ≥ 1/10000 – < 1/1000; дуже рідко: < 1/10000, невідомо (не можна визначити за наявними даними).

Розлади з боку травного тракту.

Дуже рідко: біль у животі, нудота, діарея, дискомфорт у животі, блювання. У хворих на муковісцидоз при застосуванні високих доз порошку з підшлункових залоз можуть утворюватися звуження в ілеоцекальній ділянці та у висхідній частині ободової кишки.

Розлади з боку сечостатевої системи.

Невідомо: у хворих на муковісцидоз можливе, особливо при застосуванні високих доз порошку з підшлункових залоз, підвищене виділення сечової кислоти із сечею, тому для уникнення утворення сечокислих конкрементів у таких хворих слід контролювати її вміст у сечі.

Розлади з боку імунної системи.

Дуже рідко: алергічні реакції негайного типу (такі як шкірне висипання, кропив'янка, чхання, сльозотеча, бронхоспазм, диспное), реакції гіперчутливості з локалізацією у шлунково-кишковому тракті.