ОМЕПРОТЕКТ порошок для инъекций по 40мг + растворитель

Дозування

Альтернатива пероральній терапії 

Пацієнтам, для яких пероральна форма лікарського засобу є неприйнятною, рекомендують застосовувати Омепротект 40 мг 1 раз на добу внутрішньовенно. Для пацієнтів із синдромом Золлінгера–Еллісона рекомендована початкова доза лікарського засобу становить 60 мг на добу, яку слід вводити внутрішньовенно. Може виникнути потреба у більш високих добових дозах, тому дозу слід підбирати індивідуально. Якщо доза перевищує 60 мг на добу, її слід розділити порівну на 2 частини та приймати 2 рази на добу.

Лікарський засіб слід застосовувати лише внутрішньовенно і не можна вводити будь-яким іншим шляхом.

Розчин необхідно використати одразу після приготування, але не пізніше ніж через 4 години. Розведений розчин Омепротекту не можна зберігати у холодильнику. Невикористаний розчин слід знищити.

Інструкція щодо відновлення лікарського засобу перед введенням

При внутрішньовенних ін’єкціях вміст кожного флакона Омепротекту, що містить 40 мг омепразолу, розчиняти в 10 мл стерильної води для ін’єкцій. Засіб у вигляді внутрішньовенної ін’єкцій слід вводити повільно (протягом 5 хвилин).

При внутрішньовенних інфузіях вміст кожного флакона Омепротекту, що містить 40 мг омепразолу, відновлювати в 10 мл і доводити до 100 мл 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози. Стабільність омепразолу залежить від рН розчину для інфузії, тому для розведення не слід використовувати інші розчинники або інші їх кількості.

Лікарський засіб у вигляді внутрішньовенної інфузії вводити протягом 20–30 хвилин.

Розчин необхідно використати одразу після приготування, але не пізніше ніж через 4 години. Розведений розчин Омепротекту не можна зберігати у холодильнику.

Будь-який невикористаний продукт або відходи потрібно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Особливі категорії пацієнтів

Порушення функцій нирок

Корекція дози не потрібна пацієнтам із порушеннями функцій нирок.

Порушення функцій печінки

Пацієнтам із порушеннями функцій печінки може бути достатньою добова доза лікарського засобу 10-20 мг.

Пацієнти літнього віку (>65 років)

Корекція дози не потрібна пацієнтам літнього віку.

Діти.

Досвід застосування лікарського засобу для внутрішньовенного введення у педіатричній практиці обмежений, тому не слід призначати лікарський засіб цій категорії пацієнтів.

Існує обмежена інформація про наслідки передозування омепразолу у людини. Були описані випадки застосування лікарського засобу в дозах до 560 мг; також отримані окремі повідомлення про пероральне застосування одноразових доз омепразолу, що досягали

2400 мг (у 120 разів вище звичайної рекомендованої клінічної дози). Зареєстровані випадки нудоти, блювання, запаморочення, болю у животі, діареї та головного болю. Також у поодиноких випадках повідомляли про апатію, депресію і сплутаність свідомості.

Описані симптоми були тимчасовими, повідомлень про серйозні наслідки не надходило. Швидкість виведення лікарського засобу не змінювалася (кінетика першого порядку) зі збільшенням доз лікарського засобу.

У разі необхідності слід проводити симптоматичне лікування.

При проведенні клінічних досліджень застосовували внутрішньовенно лікарський засіб у дозах до 270 мг упродовж одного дня та до 650 мг протягом трьох днів, що не призвело до появи жодних дозозалежних небажаних реакцій.