ПИРОКСИКАМ Софарма капсулы твердые по 20мг №20

Первинне призначення піроксикаму має проводити лікар з досвідом діагностики та лікування пацієнтів із запальними або дегенеративними ревматичними захворюваннями.

Максимальна рекомендована добова доза становить 20 мг.

Побічні реакції можна зменшити, застосовуючи мінімальну ефективну дозу впродовж найбільш короткого періоду часу, необхідного для контролю симптомів.

Користь лікування і переносимість лікарського засобу слід переглядати кожні 14 днів. Якщо тривале лікування вважається необхідним, цю переоцінку слід проводити частіше.

Враховуючи доведений факт, що застосування піроксикаму пов’язується зі збільшенням ризику шлунково-кишкових ускладнень, слід з обережністю розглянути необхідність комбінованого лікування гастропротективними препаратами (наприклад, мізопростол або інгібітори протонної помпи), особливо для пацієнтів літнього віку.

Дорослі.

Застосовувати перорально по 2 капсули 10 мг або по 1 капсулі 20 мг 1 раз на добу переважно під час або одразу після прийому їжі, запиваючи водою.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і визначається лікарем.

При комбінованому призначенні різних форм препарату (капсули, таблетки, розчини, суспензії, супозиторії) загальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Пацієнти літнього віку (понад 65 років).

Для пацієнтів віком понад 65 років необхідна особлива обережність при лікуванні піроксикамом, особливо для хворих із порушеннями функцій нирок, печінки або серця.

Діти.

Немає достатнього клінічного досвіду щодо безпечного застосування піроксикаму дітям.

Симптоми: порушення зору, сонливість, нудота, блювання, біль в епігастрії, можлива кровотеча в шлунково-кишковому тракті, рідко можливі кома, артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання, при застосуванні більш великих доз – втрата свідомості.

Лікування: симптоматичне, необхідно враховувати тривалий період напіврозпаду піроксикаму, слід припустити, що елімінація піроксикаму може бути прискорена шляхом введення антацидів та активованого вугілля.

• Первинна елімінація препарату (обережне промивання шлунка);
• моніторинг кислотно-лужного балансу;
• корекція рівня електролітів, корекція рівня глюкози;
• інтенсивна медична допомога;
• прискорення процесу елімінації (алкалізований, форсований діурез);
• введення діазепаму у випадку судом.

Застосування активованого вугілля (тільки пацієнтам, які знаходяться при свідомості!) впливає на резорбцію і всмоктування піроксикаму і, таким чином, зменшує загальну кількість активної речовини лікарського засобу в сироватці крові.

Піроксикам неможливо вивести з організму за допомогою гемодіалізу.

Побічні дії класифіковані за органами та системами.

З боку шлунково-кишкового тракту: виразковий стоматит, езофагіт, гастрит, глосит, гематемезис, ректальна кровотеча, мелена, анорексія, біль в епігастрії, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, відрижка, печія, нудота, блювання, сильні крововиливи/перфорації та виразки (шлунка, дванадцятипалої кишки) – існує ризик асимптоматично протікаючої перфорації, загострення коліту або хвороби Крона (див. розділ «Особливості застосування»), панкреатит, біль/дискомфорт у шлунку, порушення травлення.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, вертиго, відчуття дезорієнтації, тривожність, слабкість, порушення концентрації, депресія, сонливість, безсоння, галюцинації, підвищена втомлюваність, дратівливість, психотичні реакції, зміни настрою, порушення чутливості, що включає парестезію; розлади пам’яті, сплутаність свідомості, нервозність, патологічні сни, судоми.

З боку серцево-судинної системи: пальпітації, стенокардія, тахікардія, серцева недостатність, набряки, артеріальна гіпертензія, аритмія, підвищений ризик тромботичних ускладнень (інфаркт міокарда або інсульт) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку системи крові та лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, нетромбоцитопенічна пурпура Геноха-Шенляйна, носова кровотеча, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, поява антинуклеарних антитіл.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж з висипами чи без, висипи, фоточутливість, тяжкі шкірні реакції (SCARs): синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) (див. розділ «Особливості застосування»), ексфоліативний дерматит, бульозні висипи, почервоніння, екзема, пурпура алергічного типу, фіксований лікарський висип (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нирок та сечовивідних шляхів: набряки, затримка рідини, поліурія, гематурія, дизурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, протеїнурія, гостра ниркова недостатність, папілярний некроз, оборотне підвищення плазмових рівнів сечовини та креатиніну.

З боку органів зору: диплопія, затуманення зору, подразнення очей, набряк очей.

З боку органів слуху і лабіринту: порушення слуху, шум у вухах.

Гепатобіліарні порушення: підвищення рівня сироваткових трансаміназ (ALAT, ASAT), минуще підвищення рівня білірубіну, токсичний гепатит, у тому числі з жовтяницею, фульмінантний гепатит, печінкова недостатність.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи бронхоспазм, анафілактичні або анафілактоїдні реакції у пацієнтів з алергією, сироваткова хвороба, кропив’янка/ ангіоневротичний набряк, васкуліти, мультиформна еритема.

З боку дихальної системи: пригнічення дихання, пневмонія.

Порушення обміну речовин та харчування: гіпоглікемія, гіперглікемія, збільшення або зменшення маси тіла.

Загальні розлади: порушення смаку, пропасниця, грипоподібні симптоми, загальне нездужання, посилене потовиділення, оніхолізис, порушення росту нігтів, алопеція.