СОРБИЛАКТ раствор для инфузий по 200мл

Сорбілакт® вводити дорослим внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 40-60 крапель/хв.

При необхідності допускається струминне введення препарату після проведення проби шляхом крапельного введення зі швидкістю 30 крапель/хв. Після введення 15 крапель застосування лікарського засобу слід припинити, а через 3 хвилини у разі відсутності реакції Сорбілакт® вводити струминно.

При травматичному, опіковому, післяопераційному i гемолітичному шоках дорослим вводити по 200-600 мл (3-10 мл/кг маси тіла) одноразово i по 200-400 мл повторно, спочатку струминно, потім краплинно. При захворюваннях печінки дорослим вводити у дозі 200 мл (3,5 мл/кг маси тіла) краплинно щоденно або через день.

При гострій нирковій недостатності дорослим вводити у разовій дозі 200-400 мл (2,5-6,5 мл/кг маси тіла) краплинно або струминно (повторно через 8-12 годин у дозі 200 мл).

Для профілактики післяопераційного парезу кишечнику дорослим вводити у разовій дозі по 150-300 мл (2,5-5 мл/кг маси тіла) краплинно; можливі повторні інфузії по 200 мл препарату через кожні 12 годин протягом перших 2-3 діб після оперативного втручання. Для лікування післяопераційних парезів дорослим вводити у дозі 200-400 мл (3,5-6,5 мл/кг маси тіла) краплинно, через кожні 8 годин до нормалізації моторики кишечнику. При набряку мозку дорослим спочатку струминно, а потім краплинно (60-80 крапель за хвилину) у дозі 5-10 мл/кг маси тіла. При значній дегідратації внутрішньовенні інфузії Сорбілакту® необхідно проводити тільки краплинно (не більше 200 мл розчину на добу). 

Діти.

Даних про досвід застосування дітям недостатньо.

Виникають явища алкалозу, зневоднення, які швидко зникають самі по собі за умови негайного припинення введення препарату. При перевищенні швидкості введення можливий розвиток тахікардії, підвищення артеріального тиску, задишка, головний біль, біль у животі. Зазначені симптоми швидко зникають самі по собі після припинення або значного зменшення швидкості введення розчину. При виникненні дегідратації застосовувати симптоматичну терапію.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гіпертермія.

З боку серцево-судинної системи: підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, акроціаноз.

Неврологічні розлади: тремор, головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, кропив’янка, відчуття свербежу.

Шлунково-кишкові розлади: біль у животі, нудота, блювання.

Загальні розлади: зміни у місці введення, включаючи біль та печіння.

Можуть виникати явища алкалозу або дегідратації (за рахунок гіперосмолярності розчину), колапс, зневоднення (за рахунок посилення діурезу).