ТАЛИПРЕСС Асино таблетки по 50мг №30

Дозування залежить від клінічної картини та відповіді пацієнта на терапію. Рекомендовано застосовувати найнижчу ефективну дозу. Пацієнтам з ішемічною хворобою або церебральним атеросклерозом, а також після перенесеного серцевого нападу або інсульту рекомендується поступовий підбір дози.

Хлорталідон застосовувати перорально з достатньою кількістю рідини (1 склянка води). Якщо лікарем призначений одноразовий прийом, приймати вранці зі сніданком або вранці і ввечері у разі двократного прийому. У разі необхідності дозу підвищувати не раніше ніж через 2-3 тижні.

Тривалість застосування призначає лікар. Після тривалого застосування хлорталідон не слід припиняти раптово, натомість слід поступово зменшувати дозу.

Набряки серцевого, печінкового або ниркового походження та серцева недостатність

Рекомендована початкова доза становить 50-100 мг на добу, максимальна добова доза – 200 мг (оскільки вищі дози не посилюють ефект), підтримуюча доза – 25-50 мг хлорталідону на добу.

Артеріальна гіпертензія

Початкова доза становить 12,5*-50 мг на добу, підтримуюча доза – 12,5*-25 мг хлорталідону на добу.

Початкову дозу слід знижувати індивідуально в кожному окремому випадку.

Нефрогенний нецукровий діабет

Початкова доза становить 100 мг 2 рази на добу, але при подальшій терапії можливе зниження добової підтримуючої дози до 50 мг на добу.

Пацієнти літнього віку (від 65 років) і пацієнти з порушеннями функції нирок

У пацієнтів літнього віку та/або у пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв та/або сироватковий креатинін 1,1-1,8 мг/100 мл) дозування повинно бути скориговано відповідно до терапевтичних вимог та переносимості. Тіазидні і тіазидоподібні діуретики та аналоги тіазиду, включаючи хлорталідон, втрачають сечогінну дію при кліренсі креатиніну <30 мл/хв та/або креатиніну у сироватці крові понад 1,8 мг/100 мл (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Дозу хлорталідону пацієнтам із порушеннями функції печінки слід титрувати відповідно до стану. Хлорталідон не слід застосовувати при тяжких порушеннях функції печінки (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнти із серцевою недостатністю

У пацієнтів із декомпенсованою серцевою недостатністю хлорталідон практично не всмоктується.

*застосовувати препарати хлорталідону у відповідному дозуванні.

Діти.

Досвід застосування лікарського засобу в педіатричній популяції обмежений, тому не слід застосовувати хлорталідон дітям.

Симптоми передозування

Клінічна картина гострого або хронічного передозування залежить від ступеня втрати рідини та електролітів.

Можливе виникнення таких симптомів:

запаморочення та слабкість, нудота, сонливість, біль у м’язах та м’язові спазми (наприклад, судоми литкових м’язів), головний біль, тахікардія, гіпотензія, ортостатичні та електролітні розлади (гіпокаліємія та/або гіпонатріємія).

Зневоднення та гіповолемія можуть спричинити гемоконцентрацію, судоми, сонливість, млявість, сплутаність свідомості, колапс та гостру ниркову недостатність.

Гіпокаліємія може спричиняти втому, м’язову слабкість, парестезію, парез, апатію, метеоризм і запор або серцеву аритмію. Значна втрата калію може спричинити паралітичну кишкову непрохідність або втрату свідомості аж до гіпокаліємічної коми.

Лікування. Якщо є ознаки передозування, лікування потрібно негайно припинити. Крім загальних заходів, слід контролювати життєво важливі параметри і, за необхідності, коригувати їх в умовах інтенсивної терапії. Специфічного антидоту для хлорталідону немає. Якщо пацієнт перебуває у свідомості, необхідно промити шлунок, для зменшення абсорбції слід призначати сорбенти. За клінічними показаннями може виникнути потреба у внутрішньовенному введенні рідини та електролітів, контроль артеріального тиску, водно-електролітного балансу і метаболічних функцій.