ТОРАСЕМИД-Дарница раствор для инъекций по 20мг/4мл по 4мл №5

Набряки та/або випоти, спричинені серцевою недостатністю

Лікування розпочинати із застосування разової дози 2 мл лікарського засобу, що еквівалентно 10 мг торасеміду на добу. Якщо ефект недостатній, то разову дозу можна збільшити до 4 мл лікарського засобу, що еквівалентно 20 мг торасеміду. Якщо ефект і в цьому випадку буде недостатній, можлива короткочасна (впродовж не більше 3 діб) терапія із введенням добової дози 8 мл лікарського засобу, що еквівалентно 40 мг торасеміду.

Гострий набряк легень

Лікування треба починати з внутрішньовенного введення разової дози 4 мл лікарського засобу, що еквівалентно 20 мг торасеміду.

Залежно від отриманого клінічного ефекту цю дозу можна повторити з інтервалом у 30 хвилин. Забороняється перевищувати максимальну добову дозу 20 мл лікарського засобу, що еквівалентно 100 мг торасеміду.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Лікування цієї категорії пацієнтів не потребує спеціального підбору дози. Однак відповідних досліджень щодо людей літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами не проводилося.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Торасемід протипоказаний пацієнтам із печінковою комою або прекомою (див. розділ «Протипоказання»). Лікування цієї категорії пацієнтів треба проводити з обережністю, оскільки можливе підвищення концентрації торасеміду у плазмі крові (див. розділ «Фармакокінетика»).

Спосіб застосування

Розчин для інʼєкцій вводити внутрішньовенно, повільно. Забороняється вводити розчин внутрішньоартерально. Вводити лише чистий розчин. Лікарський засіб не можна застосовувати при наявності ознак розкладу розчину (наприклад, при наявності завислих часток у розчині) або у випадку пошкодження ампули. Одна ампула призначена для одноразового використання. Залишки розчину слід негайно утилізувати відповідно до вимог місцевого законодавства. Лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами для проведення внутрішньовенних ін’єкцій та/або інфузій (див. розділ «Несумісність»). При тривалому застосуванні внутрішньовенне введення треба якомога скоріше замінити на пероральне застосування, оскільки внутрішньовенне введення торасеміду не рекомендується проводити протягом понад 7 діб.

Діти.

Безпека та ефективність застосування торасеміду дітям та підліткам віком до 18 років не встановлені. У зв’язку з цим лікарський засіб не слід застосовувати дітям та підліткам віком до 18 років (див. розділ «Особливості застосування»).

Типова симптоматика невідома. Передозування може спричинити сильний діурез і, як наслідок, – надмірну втрату води та електролітів, сонливість, синдром сплутаності свідомості, симптоматичну артеріальну гіпотензію, циркуляторний колапс і розлади з боку травної системи.

Лікування передозування. Специфічний антидот невідомий. Симптоми інтоксикації зникають зазвичай при зменшенні дози або відміні лікарського засобу і при відповідному заміщенні рідини та електролітів (треба проводити контроль). Торасемід не виводиться із крові за допомогою гемодіалізу.

Лікування у випадку гіповолемії: заміщення об’єму рідини. Лікування у випадку гіпокаліємії: призначення препаратів калію.

Лікування у разі циркуляторного колапсу: перевести пацієнта у положення лежачи та, у разі необхідності, призначити симптоматичну терапію.

Анафілактичний шок (негайні заходи)

При появі шкірних реакцій (кропивʼянка або почервоніння шкіри), збудженості, головного болю, підвищеної пітливості, нудоти, ціанозу слід проводити катетеризацію вени; пацієнта покласти у горизонтальне положення, забезпечити вільне надходження повітря, призначити кисень.

У разі необхідності в подальшому використовувати також засоби інтенсивної терапії (включаючи введення епінефрину, глюкокортикоїдів та заміщення об’єму циркулюючої крові).