ЙОКС-Тева спрей для ротовой полости по 30мл

Натиснути 2–3 рази, поки розчин не надійде до розпилювача та після натискання почне розбризкуватися.

Ввести трубочку аплікатора у ротову порожнину, затримати дихання та натиснути 2 рази, кожного разу спрямувавши струмінь препарату на відповідну ділянку порожнини горла справа та зліва. Під час застосування флакон потрібно тримати вертикально.

Не слід вдихати або ковтати розпилений розчин!

Застосовувати дорослим та дітям віком від 8 років, як правило, 2–4 рази на добу (у разі необхідності – кожні 4 години) по 1–3 розпилення з правого та лівого боку або безпосередньо на уражене місце. Між застосуваннями повинно пройти принаймні 4 години.

Спрей можна наносити не більше 6 разів на добу.

Пацієнтам літнього віку та пацієнтам із печінковою недостатністю потрібно проводити корекцію дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Тривалість лікування залежить від характеру і перебігу захворювання та визначається лікарем індивідуально.

Діти.

Застосовувати для лікування дітей віком від 8 років.

Дітям віком від 8 до 12 років препарат застосовувати під наглядом лікаря.

Дітям слід застосовувати препарат з обережністю, зважаючи на можливість виникнення ларингоспазму.

При правильному місцевому застосуванні препарату у порожнину рота або глотки не спостерігалося передозування. Однак у разі проковтування розчину йоду розвивалося гостре отруєння. Пацієнти спочатку відчували металевий присмак у порожнині рота, починалося блювання, біль у шлунку та діарея. Протягом 1–3 діб спостерігалася анурія, набряк голосової щілини із подальшою асфіксією, аспіраційна пневмонія або набряк легенів. У деяких випадках спостерігався навіть сильний розлад кровообігу.

При дослідженнях у тварин застосування повідону йодованого викликало подразнення, у деяких випадках пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Були виявлені випадки пілоростенозу, некрозу шлунка, перитоніту та сепсису. При вдиханні парів йоду у тварин спостерігалося пригнічення дихання внаслідок набряку гортані та голосової щілини.

Лікування симптоматичне та спочатку включає стандартні заходи, що запобігають подальшій абсорбції препарату у шлунково-кишковому тракті. Пацієнту необхідно випити молоко та заварений крохмаль. (Для заварювання крохмалю покласти 2 г крохмалю у порцелянову чашку та добре змішати з 8 мл прохолодної очищеної води. Додати 90 мл киплячої очищеної води. Постійно помішуючи, підігрівати суміш до кипіння (0,5–1 хвилина) та тримати, поки вона не загусне та не стане світлішою. Охолоджувати до кімнатної температури (25 °С) та вживати.) Якщо не пошкоджено стравохід, можна зробити промивання шлунка. Крім того, необхідно прийняти активоване вугілля та 1 або 5 % розчин тіосульфату натрію, що забезпечує відновлення йоду в йодид. Для виведення абсорбованої речовини можливе проведення осмотичного діурезу. На сьогодні не повідомлялося про досвід проведення діалізу. Специфічного антидоту немає.

Частота виникнення небажаних явищ оцінювалася таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення.

З боку імунної системи: рідко: симптоми підвищеної чутливості, дуже рідко: анафілактичний шок.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто: сухість у роті.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: рідко: можливе виникнення алергічних реакцій на йод, що потребує припинення застосування препарату: свербіж, гіперемія, кропив’янка. Дуже рідко: ангіоневротичний набряк.

Загальні розлади та зміни у місці нанесення: нечасто: печіння у місці нанесення (особливо у дітей), біль у місці нанесення, відчуття сухості у роті.

Ушкодження, отруєння та ускладнення при проведенні процедури: йодизм (металевий присмак у роті, посилення салівації, набряк очей, гортані, легень, висипання на шкірі, шлунково-кишкові розлади, системні побічні ефекти у вигляді метаболічного ацидозу, гіпернатріємії, порушення функції нирок, діареї) після довгострокового застосування.