АБИФЛОКС розчин для інфузій по 500мг/100мл по 100мл
| Виробник | ДЕМО С.А.ФАРМАСЬЮТИКАЛ ІНДАСТРІ |
| Ознака виробника | Імпортний |
| Країна виробника | Греція |
| Бренд | АБІФЛОКС |
| Первинна упаковка | флакон |
| Форма випуску | розчин |
| Кількість в упаковці | 100 |
| Діюча речовина | Левофлоксацин |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | з 18 років |
| Можна вагітним | Ні |
| Можна годуючим | Ні |
| Можна алергікам | З обережністю |
| Можна діабетикам | Можна |
| Можна водіям | З обережністю |
| Спосіб застосування | крапельниці |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 25 С |
| Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Левофлоксацин.
Код АТХ J01М А12.
Спосіб застосування та дози
Перед застосуванням необхідно провести пробу на чутливість. Лікарський засіб слід вводити повільно внутрішньовенно 1−2 рази на добу шляхом краплинної інфузії. Дозування залежить від типу та тяжкості інфекції, а також чутливості до лікарського засобу можливого збудника. Лікування левофлоксацином після початкового застосування його внутрішньовенної форми може бути завершене застосуванням пероральної форми за умови прийнятності такого лікування для конкретного пацієнта. Враховуючи біоеквівалентність парентеральних і пероральних лікарських форм, можна застосовувати однакову їх дозу.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48–72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
Таблиця 4
Рекомендовані дози препарату для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну більше 50 мл/хв
Показання | Добова дозова схема* (з урахуванням маси тіла хворого) |
Негоспітальна пневмонія | 500 мг 1–2 рази на добу, 7–14 днів |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів | 500 мг 1 раз на добу, 7–14 днів |
Гострий пієлонефрит | 500 мг 1 раз на добу, 7–10 днів |
Хронічний бактеріальний простатит | 500 мг 1 раз на добу, 28 днів |
Інфекції шкіри та м’яких тканин | 500 мг 1–2 рази на добу, 7–14 днів |
Легенева форма сибірської виразки | 500 мг 1 раз на добу, 8 тижнів |
* Відповідно до клінічного стану пацієнта через кілька днів (зазвичай через 2–4 дні) можливий перехід від початкового внутрішньовенного до перорального прийому з тим самим дозуванням.
Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, для хворих з ослабленою функцією нирок дозу потрібно зменшити.
Таблиця 5
Дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв.
Кліренс креатиніну | Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) | ||
50–20 мл/хв | 250 мг/24 години | 500 мг/24 години | 500 мг/12 годин |
перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/24 години
| перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/24 години | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/12 годин | |
19–10 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні –125 мг/ 48 годин | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 години | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/12 годин |
<10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1)
| перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/48 годин | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 години | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 години |
1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці та виводиться переважно нирками.
Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози (див. розділ «Особливості застосування». Тендиніт та розриви сухожиль. Подовження інтервалу QT).
Препарат вводиться внутрішньовенно повільно шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення вмісту одного флакона препарату (100 мл розчину для внутрішньовенного введення, що містить 500 мг левофлоксацину) повинна становити не менше 60 хвилин. Препарат слід застосовувати безпосередньо після перфорації гумової пробки (протягом 3 годин) для попередження будь-якого бактеріального забруднення. Захист від світла при інфузії не потрібний.
Термін зберігання після першого відкриття – 3 доби.
Розбавлений розчин зберігати протягом 3 годин при температурі не вище 25 °С.
Діти.
Застосування препарату протипоказано дітям (вік до 18 років), оскільки не виключено ушкодження суглобового хряща.
Передозування
Симптоми: запаморочення, порушення/сплутаність свідомості, судомні напади, тремор, подовження інтервалу QT.
Лікування: у разі передозування необхідно проводити ретельний нагляд за пацієнтом, включаючи ЕКГ. Терапія симптоматична. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.
Побічні ефекти
Інфекції та інвазії: грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, резистентність патогенних мікроорганізмів.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: анафілактичний шок (див. розділ «Особливості застосування»), підвищена чутливість (гіперчутливість) (див. розділ «Особливості застосування»). Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози.
Метаболічні порушення: анорексія, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку психіки*безсоння, нервовість, психотичні реакції (у тому числі галюцинації, параноя), депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєність, незвичні сновидіння, нічні жахи, психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку нервової системи* запаморочення, головний біль, сонливість, судоми (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»), тремор, парестезія, сенсорна або сенсомоторна периферична нейропатія (див. розділ «Особливості застосування»), дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху), дискінезія (порушення координації рухів), екстрапірамідні розлади, синкопе (непритомність), доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.
З боку органів зору* зорові порушення, такі як затуманення зору або тимчасова втрата зору (див. розділ «Особливості застосування»), увеїт.
З боку органів слуху* вертиго, порушення слуху, шум у вухах, втрата слуху.
З боку серця: тахікардія, відчуття серцебиття, шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця, шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»).
З боку судин: флебіт, артеріальна гіпотензія.
З боку дихальної системи: бронхоспазм, диспное, алергічний пневмоніт.
З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, здуття живота, запори, геморагічна діарея, що у рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»), панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); підвищення білірубіну крові; гепатит; жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкіри: висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості (див. «Особливості застосування»), лейкоцито-пластичний васкуліт, стоматит.
З боку кістково-м’язової системи* артралгія, міалгія, ураження сухожиль (див. розділ «Особливості застосування»), у тому числі тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля); розрив сухожилля (див. розділ «Особливості застосування»). Можлива м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих міастенією gravis; ураження мускулатури (рабдоміоліз).
З боку сечовидільної системи: підвищені показники креатиніну в сироватці крові, гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).
Загальні розлади та стан у місці введення* реакції у місці введення інфузії (біль, почервоніння), астенія, пірексія, біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).
Інші небажані побічні ефекти, що асоціюються з прийомом фторхінолонів: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
ВІДГУКИ АБИФЛОКС розчин для інфузій по 500мг/100мл по 100мл
Відгуків ще немає