АЛМАГЕЛЬ А суспензія оральна по 170мл

Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування кислотозалежних захворювань. Антациди. Сполуки алюмінію. Комбінації.

Показання для застосування. Нетривале симптоматичне лікування запальних та ерозивних уражень, які супроводжуються печією, дискомфортом, болем, нудотою, блюванням; при гострих або хронічних запальних процесах чи інших порушеннях слизових оболонок стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки.

Спосіб застосування та дози. Алмагель® А слід застосовувати для лікування дорослих. Перед застосуванням суспензію необхідно зробити однорідною, ретельно струшуючи флакон або обережно розминаючи пакетик. Лікарський засіб не потрібно розводити або запивати. Відмірювання необхідної кількості препарату з флакону відбувається шляхом використання дозувальної ложки, яка міститься у комплекті. При використанні препарату у пакетиках потрібно, тримаючи пакет вертикально, відрізати або відірвати один з кутів у позначеному місці, вміст пакетика вилити через отвір у ложку або безпосередньо у ротову порожнину.

Дози. Застосовувати по 5‒10 мл (1‒2 дозувальні ложки) 3‒4 рази на добу або по 1 пакетику 3‒4 рази на добу за 10‒15 хвилин до їди. У разі призначення препарату у разовій дозі 5 мл рекомендується використовувати Алмагель® А у флаконах, оскільки у такому виді упаковки передбачена дозувальна ложка, яка дає можливість точно відміряти необхідний об’єм препарату. Тривалість лікування препаратом Алмагель® А не повинна перевищувати 7 днів, потім за призначенням лікаря можна продовжити лікування препаратом Алмагель®. Ниркова недостатність. У разі зниження функції нирок добову дозу слід знизити або подовжити інтервали між прийомами відповідно до тяжкості порушення функції.

Діти. Лікарський засіб не призначати дітям, зважаючи на ризик розвитку метгемоглобінемії. У маленьких дітей застосування гідроксиду магнію може спричинити гіпермагніємію, зокрема якщо в них спостерігається порушення функції нирок або зневоднення.

Побічна дія. При застосуванні препарату у рекомендованих дозах побічні ефекти виникають рідко. Побічні ефекти згруповані за частотою відповідно до класифікації MedDRA. Частоту побічних ефектів визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними). З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто ‒ діарея, запор (минає після зниження дози); невідомо ‒ біль у животі, нудота, блювання, спазм шлунка, зміна смакових відчуттів. З боку імунної системи: невідомо ‒ реакції гіперчутливості, у тому числі бронхоспазм, шкірний висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції. Метаболічні та аліментарні розлади: дуже рідко ‒ гіпермагніємія (при тривалому застосуванні гідроксиду магнію у хворих з порушенням функції нирок); невідомо ‒ гіпералюмініємія, гіпофосфатемія (була виявлена після тривалого періоду застосування магнію гідроксиду пацієнтами з порушеннями функції нирок). Тривале застосування солей алюмінію та магнію у високих дозах пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам, які знаходяться на діалізі, а також застосування звичайних доз пацієнтам при обмеженому вживанні фосфатів може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом, а внаслідок розвитку гіпофосфатемії ‒ призвести до посилення процесів резорбції у кістковій тканині та виникнення гіперкальціурії з підвищеним ризиком остеомаляції. У разі виявлення будь-яких побічних реакцій необхідно припинити застосування лікарського засобу та проконсультуватися з лікарем.

Протипоказання. Лікарський засіб не призначати дітям (через ризик розвитку метгемоглобінемії), а також вагітним та жінкам, які годують груддю, зважаючи на вміст бензокаїну. Алмагель® А протипоказано застосовувати при:

• гіперчутливості до будь-яких діючих та/або допоміжних речовин, які входять до складу лікарського засобу;
• підвищеній чутливості до анестетиків;
• хронічному запорі;
• хронічній діареї;
• сильному болю у животі неуточненого генезу, підозрі на гострий апендицит;
• хворобі Альцгеймера;
• тяжких формах ниркової недостатності (через ризик виникнення гіпермагніємії та алюмінієвої інтоксикації);
• гіпофосфатемії;
• вираженому виснаженні пацієнта.