АЛОТЕНДИН таблетки по 10мг/5мг №30
| Виробник | ЕГІС ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ЗАВОД ЗАТ |
| Ознака виробника | Імпортний |
| Країна виробника | Угорщина |
| Бренд | АЛОТЕНДИН |
| Первинна упаковка | блістер |
| Форма випуску | таблетки |
| Кількість в упаковці | 30 |
| Діюча речовина | Бісопролол фумарат |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | Ні |
| Можна вагітним | Ні |
| Можна годуючим | Ні |
| Можна алергікам | З обережністю |
| Можна діабетикам | З обережністю |
| Можна водіям | З обережністю |
| Спосіб застосування | внутрішньо |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 30 С |
| Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Селективні β-блокатори та інші гіпотензивні засоби.
Код АТХ С07 FB.
Спосіб застосування та дози
Рекомендована добова доза лікарського засобу Алотендин становить 1 таблетку відповідного дозування, приймати незалежно від прийому їжі, бажано вранці. Таблетки ковтати не розжовуючи.
Лікування не слід припиняти раптово, тому що це може призвести до тимчасового погіршення клінічного стану. Особливо це стосується пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Рекомендується поступове зниження дози.
Порушення функції печінки
У разі печінкової недостатності елімінація амлодипіну уповільнюється. Спеціальні рекомендації щодо дозування амлодипіну відсутні, тому пацієнтам з порушенням функції печінки препарат необхідно призначати з обережністю. У разі тяжкої печінкової недостатності добова доза бісопрололу не повинна перевищувати 10 мг.
Пацієнти із нирковою недостатністю
Для пацієнтів з легкою або середньою нирковою недостатністю не потрібно змінювати дозування. Амлодипін не виводиться шляхом діалізу. У разі тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) добова доза бісопрололу не повинна перевищувати 10 мг.
Пацієнти літнього віку
Літнім людям можна призначати звичайні дози препарату, однак при збільшенні дози рекомендується дотримуватися обережності (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Діти.
Ефективність і безпека застосування лікарського засобу дітям та підліткам (віком до 18 років) не встановлені.
Алотендин не рекомендується застосовувати дітям.
Передозування
Амлодипін
Досвід навмисного передозування препарату обмежений.
Симптоми: наявна інформація дає підстави вважати, що значне передозування амлодипіну призведе до надмірної периферичної вазодилатації та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про розвиток значної та тривалої системної артеріальної гіпотензії, включаючи шок із летальним наслідком.
Лікування: клінічно значуща артеріальна гіпотензія, зумовлена передозуванням амлодипіну, вимагає активної підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи моніторинг функцій серця та дихання, моніторинг об’єму циркулюючої рідини та сечовиділення. Пацієнт повинен перебувати у положенні лежачи з піднятими нижніми кінцівками.
Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску можна застосувати судинозвужувальні препарати, упевнившись у відсутності протипоказань до їх застосування. Застосування кальцію глюконату внутрішньовенно може сприяти нівелюванню ефектів блокади кальцієвих каналів.
У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Застосування активованого вугілля здоровим добровольцям протягом 2 годин після введення 10 мг амлодипіну значно зменшувало рівень його всмоктування.
Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками, ефект діалізу незначний.
Бісопролол
Симптоми
Найчастішими симптомами передозування є брадикардія, артеріальна гіпотензія, гостра серцева недостатність, бронхоспазм, гіпоглікемія. Існує широка варіабельність індивідуальної чутливості до однократної високої дози бісопрололу, пацієнти з серцевою недостатністю можуть бути більш чутливі до препарату.
Лікування
У випадку передозування необхідно негайно звернутися до лікаря.
Залежно від ступеня передозування слід припинити лікування препаратом та проводити підтримуючу і симптоматичну терапію. За деякими даними, бісопролол важко піддається діалізу. Нижче наведено загальні заходи при передозуванні, що ґрунтуються на очікуваній фармакологічній дії і рекомендаціях для лікування передозування інших бета-блокаторів.
При брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо реакція відсутня, з обережністю слід вводити ізопреналін або інший препарат з позитивним хронотропним ефектом. У виняткових випадках може знадобитися кардіостимулятор.
При артеріальній гіпотензії: прийом судинозвужувальних препаратів, внутрішньовенне введення глюкагону.
При атріовентрикулярній блокаді II і III ступеня: за пацієнтами потрібно уважно спостерігати і лікувати за допомогою інфузійного введення ізопреналіну або встановлення кардіостимулятора.
При загостренні хронічної серцевої недостатності: слід застосовувати внутрішньовенні діуретики, засоби з позитивною інотропною дією, вазодилататори.
При бронхоспазмі: слід призначати бронхолітичні препарати (наприклад ізопреналін), β2-адреноміметики та/або амінофілін.
При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення глюкози.
Побічні ефекти
Нижче наведено побічні реакції, які можуть бути зумовлені діючими речовинами амлодипіном і бісопрололом.
Частоту побічних реакцій визначено таким чином:
дуже часто (≥1/10);
часто (≥1/100 до <1/10);
нечасто (≥1/1000 до <1/100);
рідко (≥1/10 000 до <1/1000);
дуже рідко (<1/10 000);
частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).
При застосуванні амлодипіну найчастіше виникають такі побічні реакції: сонливість, запаморочення, головний біль, посилене серцебиття, припливи крові, біль у животі, нудота, набряки (особливо в ділянці гомілок), підвищена втомлюваність.
З боку крові та лімфатичної системи
Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи
Дуже рідко: алергічні реакції.
Метаболічні порушення
Дуже рідко: гіперглікемія.
Психічні розлади
Нечасто: безсоння, зміни настрою (включаючи тривожність), депресія.
Рідко: спантеличеність.
З боку нервової системи
Часто: головний біль, запаморочення, сонливість (особливо на початку лікування).
Нечасто: синкопе, зниження чутливості, парестезія, дисгевзія, тремор.
Дуже рідко: гіпертонус, периферична нейропатія.
Частота невідома: розлад екстрапірамідної системи.
З боку органів зору
Часто: порушення зору (включаючи диплопію).
З боку органів слуху та лабіринту
Нечасто: тинітус (шум у вухах).
З боку серцевої системи
Часто: підвищене серцебиття.
Нечасто: аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь).
Дуже рідко: інфаркт міокарда.
З боку судинної системи
Часто: припливи.
Нечасто: артеріальна гіпотензія.
Дуже рідко: васкуліт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Часто: задишка.
Нечасто: кашель, риніт.
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто: нудота, біль у животі, диспепсія, порушення перистальтики кишечнику (включаючи діарею та запор).
Нечасто: блювання, сухість у роті.
Дуже рідко: гастрит, гіперплазія ясен, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи
Дуже рідко: гепатит, жовтяниця, підвищення рівня печінкових ферментів (в більшості випадків з холестазом).
З боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто: алопеція, пурпура, зміна забарвлення шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висип, екзантема, кропив’янка.
Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, набряк Квінке, світлочутливість.
Частота невідома: токсичний епідермальний некроліз.
З боку опорно-рухового апарату
Часто: набряк гомілок, судоми м’язів.
Нечасто: артралгія, міалгія, біль у спині.
З боку нирок та сечовиділення
Нечасто: порушення сечовиділення, ніктурія, підвищена частота сечовипускання.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Нечасто: імпотенція, гінекомастія.
Загальні порушення та побічні реакції у місці введення
Дуже часто: набряки.
Часто: втома, астенія.
Нечасто: біль у грудях, біль, нездужання.
Дослідження
Нечасто: збільшення маси тіла, зменшення маси тіла.
При застосуванні бісопрололу
Порушення метаболізму та розлади харчування
Рідко: підвищення рівня тригліцеридів у крові.
Психічні розлади
Нечасто: депресія.
Рідко: нічні жахіття, галюцинації.
З боку нервової системи
Часто: запаморочення*, головний біль*.
Нечасто: розлади сну.
Рідко: синкопе.
З боку органів зору
Рідко: зниження сльозовиділення (необхідно враховувати, якщо пацієнт носить контактні лінзи).
Дуже рідко: кон’юнктивіт.
З боку органів слуху та лабіринту
Рідко: порушення слуху.
З боку серцевої системи
Нечасто: порушення АВ-провідності, загострення наявної серцевої недостатності, брадикардія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Нечасто: бронхоспазм (особливо у хворих на бронхіальну астму або з обструктивними захворюваннями бронхів в анамнезі).
Рідко: алергічний риніт.
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто: нудота, блювання, діарея, запор.
З боку гепатобіліарної системи
Рідко: гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Рідко: реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, почервоніння, висипання, ангіоневротичний набряк.
Дуже рідко: алопеція, псоріаз або загострення псоріазу.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Нечасто: м’язова слабкість і судоми.
З боку судинної системи
Часто: погіршання периферичного кровообігу (відчуття холоду в кінцівках).
Нечасто: артеріальна гіпотензія (особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю).
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Рідко: імпотенція, еректильна дисфункція.
Загальні порушення
Часто: втомлюваність*.
Нечасто: виснаження.
Дослідження
Рідко: підвищення рівня печінкових ферментів [аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ)].
ВІДГУКИ АЛОТЕНДИН таблетки по 10мг/5мг №30
Відгуків ще немає