АНГІНОВАГ спрей для ротової порожнини по 20мл

Застосовувати дорослим та дітям віком від 13 років. Перед застосуванням у разі необхідності прополоскати рот і глотку кип’яченою теплою водою. З уражених ділянок (виразки, ерозії) тампоном видалити некротичний наліт. Перші дві доби ‒ по 1 – 2 упорскування кожні 2 – 3 години, далі – по 1 упорскуванню кожні 6 годин. Курс лікування визначає лікар індивідуально, зазвичай він становить 5 – 7 діб.

Спосіб застосування.

Для правильного використання рекомендується тримати флакон вертикально; пероральний аплікатор спрямувати на зону ураження, але не повністю вводити у ротову порожнину. Натиснути на верхню частину ковпачка зверху вниз.

Флакон забезпечений дозуючим клапаном: кожне повне натискання спричиняє регульоване надходження ліків.

Діти. У зв’язку з відсутністю клінічних даних для цієї вікової групи Ангіноваг не рекомендується застосовувати дітям віком до 13 років.

Не описано жодних випадків передозування. 

При застосуванні Ангіновагу у деяких випадках залежно від наявності підвищеної чутливості пацієнта до компонентів препарату можливе місцеве подразнення, що, як правило, є тимчасовим.

Нижче наведено побічні реакції, що можуть виникати у разі монотерапії однією з діючих речовин препарату Ангіноваг

Деквалінію хлорид

Іноді можуть спостерігатися реакції гіперчутливості після застосування препарату, наприклад висипання, свербіж, відчуття печіння, подразнення слизової оболонки ротової порожнини та горла. У рідкісних випадках, а саме при зловживанні, можливе виникнення виразки та некрозу. У разі виникнення будь-яких незвичних реакцій слід припинити застосування препарату та обов’язково проконсультуватися з лікарем щодо подальшої терапії.

Тиротрицин

Гіперчутливість.

Протипоказаний для інтраназального застосування; є повідомлення про те, що такий спосіб застосування може призвести до порушення нюху.

Гідрокортизону ацетат

Гідрокортизон – стероїдний компонент препарату, що може спричинити місцеві небажані реакції, такі як печіння, свербіж, подразнення у місці нанесення препарату, надмірне висушування, атрофічні зміни шкіри, контактний дерматит, екзема, розацеаподібний дерматит, запалення шкіри навколо губ, мацерація шкіри, акнеподібні висипання, дермектазії, пітниця, висипання, гіпертрихоз, депігментація шкіри, вторинні шкірні інфекції та фолікуліт, ефект рикошету, що може призвести до стероїдної залежності; пурпура, стрії; уповільнене загоювання ран. Підвищення внутрішньоочного тиску та ризик виникнення катаракти (при систематичному попаданні препарату на кон’юнктиву).

При тривалому застосуванні препарату та/або нанесенні на обширні ділянки шкіри гідрокортизон може проникати у кров і спричиняти системні небажані симптоми, типові для кортикостероїдів, включаючи пригнічення функції надниркових залоз.

Порушення з боку зору: Частота невідома: затуманений зір (для детальної інформації див. розділ «Особливості застосування.»)

Лідокаїну гідрохлорид

Місцеві ефекти. При застосуванні препарату може виникнути відчуття печіння, яке після появи анестезуючого ефекту зникає (у межах 1 хвилини).

У місці нанесення препарату можуть спостерігатися транзиторна еритема, набряк і зниження чутливості.

Алергічні реакції, зокрема, висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, у надзвичайно тяжких випадках – шок.

У разі появи реакцій гіперчутливості застосування препарату слід припинити.

Системні ефекти. Якщо препарат застосовувати відповідно до інструкції, частота розвитку системних ефектів надзвичайно низька, оскільки кількість активної речовини, яка може досягти кровообігу, дуже мала. При застосуванні високих доз і в разі швидкого всмоктування лідокаїну або при підвищеній чутливості, ідіосинкразії або зниженні переносимості можуть розвинутися такі побічні ефекти:

з боку центральної нервової системи: збудження, депресія, нервозність, запаморочення, сонливість, спазми, втрата свідомості, параліч органів дихання;

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, інфаркт міокарда, брадикардія.