АСКОРБІНКА-КВ таблетки зі смаком м`яти по 25мг №10

Лікарський засіб застосовувати всередину, після їди.

Дорослим та дітям віком від 14 років з метою профілактики слід приймати по 2–4 таблетки (50–100 мг) на добу, дітям віком від 3 до 14 років – по 2 таблетки (50 мг) на добу.

Лікувальні дози для дітей віком від 14 років та дорослих становлять по 2–4 таблетки (50–100 мг) 3–5 разів на добу, для дітей віком від 3 до 7 років – по 2–4 таблетки (50–100 мг) 2–3 рази на добу, для дітей віком від 7 до 10 років – по 4 таблетки (100 мг) 2–3 рази на добу, дітям віком від 10 до 14 років – по 4–6 таблеток (100–150 мг) 2–3 рази на добу.

Вагітним і жінкам після пологів та при низькому рівні вітаміну С у грудному молоці слід приймати по 12 таблеток (300 мг) на добу впродовж 10–15 днів, потім для профілактики по 4 таблетки (100 мг) на добу впродовж усього періоду годування груддю.

Тривалість лікування залежить від характеру та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Діти.

Лікарський засіб призначати дітям віком від 3 років.

Кислота аскорбінова добре переноситься. Вона є водорозчинним вітаміном, її надмірна кількість виводиться із сечею.

Симптоми. При тривалому застосуванні вітаміну С у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що вимагає контролю за станом останньої. Передозування може призвести до змін ниркової екскреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів.

Застосування великих доз лікарського засобу може призвести до блювання, нудоти або діареї, які зникають після його відміни.

Лікування. Симптоматична терапія.

З боку шлунково-кишкового тракту: при застосуванні в дозуванні понад 1 г на добу – подразнення слизової оболонки травного тракту, печія, нудота, блювання, діарея.

З боку нирок та сечовидільної системи: ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах, ниркова недостатність.

З боку імунної системи: набряк Квінке, іноді – анафілактичний шок за наявності сенсибілізації.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, свербіж, кропив’янка, екзема.

З боку ендокринної системи: ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, дистрофія міокарда.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, тромбоутворення, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; у пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров’яних тілець може спричинити гемоліз еритроцитів, гемолітична анемія (у пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази).

З боку нервової системи: підвищена збудливість, порушення сну, головний біль, відчуття жару, втомлюваність.

З боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді.