АЗВЕСТІВ таблетки №60

Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Таблетку рекомендується приймати протягом півтори години після прийому їжі, не розжовуючи та запиваючи склянкою води чи соку.

Дорослі та пацієнти літнього віку: 1 таблетка двічі на добу (наприклад, 1 таблетка вранці й 1 таблетка ввечері). В разі потреби слід розглянути доцільність зниження дози згідно з результатами моніторингу рівнів кальцію, як зазначено в розділах «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування».

Пацієнти з порушенням функції печінки: корекція дози не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок: цей лікарський засіб не слід застосовувати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (див. розділ «Протипоказання»).

Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості та перебігу захворювання та визначається лікарем індивідуально.

Діти. Лікарський засіб не застосовувати дітям.

Симптоми. При передозуванні можуть спостерігатися гіперкальціємія, гіперкальціурія та симптоми, ними зумовлені, а саме: анорексія, спрага, нудота, блювання, запор, біль у животі, м’язова слабкість, підвищена втомлюваність, психічні розлади, полідипсія, поліурія, біль у кістках, нефрокальциноз, нефролітіаз, порушення серцевого ритму у тяжких випадках. Тяжка форма гіперкальціємії може призвести до розвитку коми та летального наслідку.

Стійкий високий рівень кальцію в організмі може призвести до необоротного ураження нирок та кальцифікації м’яких тканин. 

У пацієнтів, які приймають велику кількість кальцію та лугів, що абсорбуються, може виникати молочно-лужний синдром (синдром харчової гіперкальціємії). Симптоми включають часті позиви до сечовипускання, тривалий головний біль, постійну тривалу втрату апетиту, нудоту або блювання, незвичну втомлюваність або слабкість, гіперкальціємію, алкалоз і порушення функції нирок. Такі пацієнти потребують госпіталізації.

Лікування. Слід припинити застосування лікарського засобу, промити шлунок, ввести велику кількість лужної рідини. Також необхідно перервати лікування тіазидними діуретиками, літієм, вітаміном А та серцевими глікозидами. У пацієнтів з порушенням свідомості потрібно провести промивання шлунка. Слід рекомендувати проведення регідратації і, залежно від ступеня тяжкості, лікування петльовими діуретиками, бісфосфонатами, кальцитоніном та кортикостероїдами. Необхідно контролювати рівень електролітів сироватки крові, функцію нирок та діурез. У тяжких випадках слід проводити моніторинг ЕКГ та кальціємії. Надалі дотримуватися дієти з низьким вмістом кальцію.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують таким чином: нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000,< 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).

З боку імунної системи: частота невідома — реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, набряк гортані.

З боку обміну речовин: нечасто — гіперкальціємія, гіперкальціурія; дуже рідко — молочно-лужний синдром (часті позиви до сечовипускання, постійний головний біль, постійна відсутність апетиту, нудота або блювання, нетипова втомлюваність або слабкість, гіперкальціємія, алкалоз, ниркова недостатність) — лише при передозуванні (див. розділ «Передозування»).

З боку шлунково-кишкового тракту: рідко — запор, метеоризм, нудота, біль у животі, діарея, диспепсія; нечасто — пошкодження зубів.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже рідко — свербіж, висипання, кропив’янка.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з нирковою недостатністю: можливий ризвиток гіперфосфатемії, нефролітіазу та нефрокальцинозу.

При тривалому застосуванні препарату у лікувальних дозах може підвищитися рівень кальцію у сечі та концентрація кальцію у сироватці крові.