БАНЕОЦИН мазь по 20г

Фармакотерапевтична група. 

Антибіотики для місцевого застосування.

Показання для застосування. 

Місцеве лікування та профілактика бактеріальних інфекцій шкіри, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

• фурункули, карбункули (після хірургічного втручання), абсцеси (після розтину), псевдофолікуліт волосся бороди, глибокий фолікуліт, гнійний гідраденіт, псевдофурункульоз, пароніхії;
• бактеріальні інфекції шкіри обмеженого ступеня, у т. ч. контагіозне імпетиго, інфіковані варикозні виразки, вторинні інфекції при екземі, інфекції при опіках, після косметичної хірургії і пересадки шкіри (також із профілактичною метою та при застосуванні пов’язок);
• як допоміжна терапія при лікуванні інфікованих ран (наприклад, при зовнішньому отиті, вторинному інфікуванні хірургічних рубців) та ран, що довго загоюються.

Спосіб застосування та дози. 

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу або до інших аміноглікозидних антибіотиків. Значні та тяжкі ураження шкіри (можлива резорбція препарату з розвитком ототоксичного ефекту з втратою слуху). Якщо можлива неконтрольована абсорбція препарату, його не слід застосовувати пацієнтам із тяжкими  кардіогенними або нефрогенними екскреторними порушеннями, а також при наявності в анамнезі  уражень вестибулярної та кохлеарної систем. Не застосовувати у зовнішній слуховий прохід  при перфорації барабанної перетинки.
Не застосовувати на ділянки навколо очей.

Побічна дія.

 Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000,  < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними). Зазвичай при зовнішньому застосуванні препарат переноситься добре.

• З боку імунної системи: рідко – при наявності алергічних реакцій на неоміцин виникає також перехресна алергія на інші аміноглікозидні антибіотики приблизно у 50 % випадків; частота невідома – може виникати підвищена чутливість до неоміцину та багатьох інших речовин у випадку застосування препарату при хронічних дерматозах або хронічному отиті середнього вуха. За певних обставин алергія може проявитися як відсутність успішного загоєння рани.
• З боку нервової системи: невідомо – ураження вестибулярного нерва, нервово-м’язова блокада.
• З боку органів слуху та лабіринту: частота невідома – ототоксичність.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – алергічні реакції, що проявляються головним чином як контактний дерматит. Алергічні реакції, спричинені неоміцином, виникають не так часто, як загалом вважається; частота невідома – у разі тривалого застосування можуть виникати такі алергічні реакції як почервоніння, сухість і лущення  шкіри, висипи, свербіж. Поширення уражень або відсутність загоєння можуть бути спричинені алергією. Не можна виключити фотосенсибілізацію або фототоксичні реакції у разі впливу сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання.
• З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – нефротоксичність.

Протипоказання. 

При застосуванні доз, що суттєво перевищують рекомендовані, можливе всмоктування діючих речовин. Слід брати до уваги симптоми, що вказують на нефро- та/або ототоксичні реакції, особливо у хворих із трофічними виразками. Лікування: терапія симптоматична.