ЦЕФОТАКСИМ-Віста порошок для ін'єкцій по 1г №10
| Виробник | АЦС ДОБФАР С.П.А. |
| Ознака виробника | Імпортний |
| Країна виробника | Італія |
| Бренд | ЦЕФОТАКСИМ |
| Первинна упаковка | флакон |
| Форма випуску | порошок для ін'єкцій |
| Кількість в упаковці | 10 |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | з 1 року |
| Можна вагітним | Ні |
| Можна годуючим | Ні |
| Можна алергікам | З обережністю |
| Можна діабетикам | Можна |
| Можна водіям | Ні |
| Спосіб застосування | ін'єкції |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 25 С |
| Чутливість до світла | Так |
Фармакотерапевтична група
Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління. Цефотаксим.
Код АТХ J01D D01.
Показання
Для лікування таких серйозних інфекцій, спричинених або, найімовірніше, спричинених мікроорганізмами, чутливими до цефотаксиму:
- Бактеріальна пневмонія (цефотаксим не діє проти бактерій, що викликають атипову пневмонію, або проти різних інших бактеріальних штамів, які можуть викликати атипову пневмонію, включаючи P. аеruginosa (див. розділ «Фармакодинаміка»)).
- Ускладнені інфекції нирок та верхніх сечовивідних шляхів.
- Серйозні інфекції шкіри та м’яких тканин.
- Інфекції статевих органів, спричинені гонококами, особливо коли застосування пеніциліну виявилося неефективним або не підходить.
- Внутрішньочеревні інфекції (включаючи перитоніт): при лікуванні внутрішньочеревних інфекцій слід застосовувати цефотаксим у поєднанні з антибіотиком, який діє проти анаеробних мікроорганізмів.
- Гострий бактеріальний менінгіт (особливо викликаний H. influenzae, N. meningitis, S. pneumonie, E. coli, Klebsiella spp.).
- Хвороба Лайма або кліщовий бореліоз (зокрема II та III стадії).
- Бактеріємії, пов’язані або імовірно пов’язані з однією з перерахованих інфекцій (якщо інфекція спричинена грамнегативними бактеріями, даний лікарський засіб слід поєднувати з іншим відповідним антибіотиком).
- Ендокардит (якщо інфекція спричинена грамнегативними бактеріями, даний лікарський засіб потрібно поєднувати з іншим відповідним антибіотиком).
Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень (до/після хірургічних операцій, зокрема на товстій і прямій кишках (колоректальна хірургія), на шлунково-кишковому тракті, передміхуровій залозі, у сечостатевій системі, акушерсько-гінекологічних операцій у пацієнтів із вираженим ризиком післяопераційних інфекцій). Необхідно брати до уваги офіційні рекомендації щодо правильного застосування антибактеріальних засобів.
Протипоказання
Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших β-лактамних антибіотиків.
Протипоказання для застосування розчинів, що містять лідокаїн:
- підвищена чутливість до лідокаїну або іншого місцевого анестетика амідного типу;
- атріовентрикулярні блокади без встановленого водія ритму;
- тяжка серцева недостатність;
- внутрішньовенне введення;
- дитячий вік до 1 року (внутрішньом’язове введення).
Спосіб застосування та дози
Лікарський засіб застосовувати для внутрішньовенного струминного і краплинного та внутрішньом’язового введення.
Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Вводити повільно протягом 3‑5 хвилин через можливий розвиток аритмії, що загрожує життю, при введенні цефотаксиму через центральний венозний катетер.
Для внутрішньовенної інфузії 1 г або 2 г порошку розчинити у 40‑100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Тривалість інфузії становить 50‑60 хвилин. Для внутрішньом’язового введення 1 г порошку розчинити у 4 мл стерильної води для ін’єкцій або 1 % розчині лідокаїну та вводити глибоко у сідничний м’яз. У разі застосування лідокаїну суворо протипоказано внутрішньовенне введення лікарського засобу.
Лікування може бути розпочато до того, як буде відомий результат антибіотикограми. Цефотаксим чинить синергічну дію у комбінації з аміноглікозидами.
Дозування. Дозування та спосіб введення залежать від тяжкості інфекції, чутливості мікроорганізму та стану пацієнта.
Тривалість лікування.
Тривалість застосування лікарського засобу Цефотаксим-Віста залежить від клінічного стану пацієнта і змінюється залежно від перебігу хвороби. Лікування повинно тривати не менше 10 днів, якщо інфекція викликана Streptococcus pyogenes (парентеральна терапія може бути замінена пероральною терапією до закінчення 10‑денного періоду).
Дорослі та підлітки (віком від 12 до 16‑18 років).
Зазвичай застосовують по 1 г цефотаксиму кожні 12 годин. При серйозних інфекціях добову дозу можна збільшити до 12 г. Добові дози до 6 г можна розділити щонайменше на два окремі введення з інтервалом у 12 годин. Вищі добові дози слід розділити щонайменше на 3 або 4 окремі введення з інтервалом у 12 годин. Вищі добові дози потрібно розділити щонайменше на 3 або 4 окремі введення з інтервалом у 8 або 6 годин відповідно.
Таблиця 2 може бути орієнтиром для дозування.
Таблиця 2
Тип інфекції | Одноразова доза цефотаксиму | Інтервал між введенням лікарського засобу | Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму | 1 г | 12 годин | 2 г |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів | 2 г | 12 годин | 4 г |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати, стан хворого є критичним | 2‑3 г | 8 годин 6 годин | 6‑9 г 8‑12 г |
Немовлята і діти (віком від 28 днів до 11 років).
Зазвичай 50‑100 мг/кг маси тіла на добу, залежно від тяжкості інфекції (до 150 мг), розділені на 2‑4 рівні дози (кожні 12‑6 годин).
Таблиця 3 може бути орієнтиром для дозування.
Таблиця 3
Тип інфекції | Інтервал між введенням лікарського засобу | Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму | 6‑12 годин | 50 мг/кг |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів | 6‑12 годин | 100 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати, стан хворого є критичним | 6‑8 годин | 150 мг/кг* |
* В окремих випадках, особливо в ситуаціях, небезпечних для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Однак не слід перевищувати максимальної добової дози 12 грамів.
Недоношені та доношені новонароджені (віком 0‑27 днів).
Зазвичай призначають 50 мг/кг маси тіла на добу, розділені на 2‑4 рівні дози (кожні 12‑6 годин). У разі виникнення ситуацій, небезпечних для життя, може знадобитися збільшення добової дози. При серйозних інфекціях призначається 150 мг/кг маси тіла на добу. Таблиця 4 може бути орієнтиром для дозування.
Таблиця 4
Тип інфекції | Вік | Інтервал між введенням лікарського засобу | Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, викликані чутливими мікроорганізмами, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість | 0‑7 днів 8 днів‑1 місяць | 6‑12 годин | 50 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати, стан хворого є критичним | 0‑7 днів 8 днів‑1 місяць | 6‑12 годин | 100 мг/кг⃰ 150 мг/кг* |
* В окремих випадках, особливо в ситуаціях, небезпечних для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Цю дозу не слід перевищувати у зв’язку з недостатньо розвиненою видільною функцією нирок (показник: кліренс ендогенного креатиніну).
Пацієнти літнього віку.
При нормальній функції нирок і печінки не потрібно коригувати дозу.
Дозування у пацієнтів з нирковою недостатністю.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну меншим 10 мл/хв після початкової нормальної дози підтримуючі дози слід зменшити до половини стандартної дози, не змінюючи інтервалу між введенням лікарського засобу.
У пацієнтів, які проходять процедуру гемодіалізу: від 1 г до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. У день проходження процедури гемодіалізу цефотаксим слід вводити після закінчення сеансу діалізу.
У пацієнтів, які проходять процедуру перитонеального діалізу: від 1 г до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. Цефотаксим не видаляється за допомогою перитонеального діалізу.
Інші рекомендації.
Гонорея. Одноразове введення (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) у дозі від 0,5 г до 1 г цефотаксиму. У разі ускладнених інфекцій необхідно враховувати наявні офіційні рекомендації. Наявність сифілісу слід виключити до початку лікування. Інфекції сечовивідних шляхів. У разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів: у дозі 1 г кожні 12 годин.
Бактеріальний менінгіт. Дорослим рекомендуються добові дози від 6 г до 12 г на добу, розподілені на рівні дози, кожні 6-8 годин. Дітям рекомендуються добові дози від 150 мг/кг до 200 мг/кг маси тіла на добу, розподілені на рівні дози, кожні 6-8 годин. Новонародженим від 1-го до 7-го дня життя можна вводити 50 мг/кг маси тіла кожні 12 годин, а новонародженим від 7-го до 28-го дня життя – 50 мг/кг маси тіла кожні 8 годин. Внутрішньочеревні інфекції. Внутрішньочеревні інфекції слід лікувати цефотаксимом у поєднанні з іншими відповідними антибіотиками.
Періопераційна профілактика. Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень рекомендується введення одноразової дози від 1 г до 2 г цефотаксиму за 30‑60 хвилин до початку операції. Ще один антибіотик необхідний для захисту від анаеробних мікроорганізмів. Якщо операція триває довше 90 хвилин, потрібна додаткова доза. Спосіб застосування.
Цефотаксим та аміноглікозиди не слід змішувати в одному шприці чи інфузійному розчині. Приготування розчинів повинно відбуватися в асептичних (стерильних) умовах. Застосовувати одразу після приготування.
Діти.
Дітям віком до 1 року лікарський засіб внутрішньом’язово не застосовувати.
ВІДГУКИ ЦЕФОТАКСИМ-Віста порошок для ін'єкцій по 1г №10
Відгуків ще немає