ЦИТОХРОМ-С розчин для ін'єкцій по 2,5мг/мл по 4мл №10

Цитохром-С - метаболічний засіб, що чинить антигіпоксичну, трофічну дію, стимулює процеси регенерації. Є каталізатором клітинного дихання. Механізм дії препарату пов'язаний з наявністю в простетичній групі заліза, здатного переходити з окисленого стану у відновлений. В результаті прискорюються ендогенні окисно-відновні реакції та обмінні процеси в тканинах, покращується утилізація кисню та знижується гіпоксія тканин при різних патологічних станах.
Фармакокінетика
Швидко та повністю всмоктується.
Добре проникає у клітини органів та тканин.

Показання до застосування

Цитохром С застосовують у комплексній терапії як засіб, що покращує тканинне дихання, при станах, що супроводжуються порушенням окисно-відновних процесів в організмі: асфіксії новонароджених; тяжких травмах; до та після оперативного втручання (з метою запобігання шоку); у період ремісії бронхіальної астми з наявністю дихальної недостатності; у хворих з хронічною обструктивною хворобою легень та серцевою недостатністю; при вірусному гепатиті, ускладненому печінковою комою; при отруєнні снодійними препаратами та окисом вуглецю. 

Спосіб застосування

Препарат  Цитохром С  застосовують внутрішньовенно та внутрішньом'язово. Перед застосуванням Цитохрому слід вміст флакону розчинити в 4 мл води для ін'єкцій і визначити індивідуальну чутливість до нього. Для цього він внутрішньошкірно вводять 0,1 мл препарату (0,25 мг). Якщо при цьому протягом 30 хвилин не настає реакція (почервоніння обличчя, свербіж шкіри, кропив'янка ), то можна приступати до лікування препаратом. Перед призначенням повторного курсу повторюють біологічну пробу.
Препарат вводять внутрішньовенно повільно або внутрішньом'язово у кількості 10-20 мг 1-2 рази на день. Курс лікування становить 10-14 днів.
При серцевій недостатності препарат розводять у 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози і вводять внутрішньовенно крапельно (30-40 крапель на хвилину) протягом 6-8 годин. Добова доза становить 30–80 мг. 
У післяопераційному періоді (операції з приводу вроджених та набутих вад серця) препарат вводять внутрішньовенно 2 рази на день по 10 мг на ін'єкцію. У разі тяжкого стану (травма, шок, печінкова кома, отруєння снодійними препаратами та окисом новонароджених препарат вводять у пупкову вену протягом перших двох хвилин після народження у дозі 10 мг. 
При бронхіальній астмі препарат призначають внутрішньом'язово 2 рази на день у дозі 5-10 мг на ін'єкцію. Курс лікування триває від 14 до 25 днів залежно від тяжкості гіпоксії.

Побічні дії

При швидкому введенні препарату  Цитохром  може виникнути озноб з підвищенням температури, алергічні реакції.

Протипоказання

Протипоказаннями до застосування Цитохром С  є: підвищена чутливість до препарату, вагітність, період лактації.