ДЕПІОФЕН розчин для ін'єкцій по 50мг/2мл по 2мл №5
| Виробник | ЛАБОРАТОРІОС НОРМОН С.А. |
| Ознака виробника | Імпортний |
| Країна виробника | Іспанія |
| Бренд | ДЕПІОФЕН |
| Первинна упаковка | ампула |
| Форма випуску | розчин |
| Кількість в упаковці | 5 |
| Діюча речовина | Декскетопрофену трометамол |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | Ні |
| Можна вагітним | Ні |
| Можна годуючим | Ні |
| Можна алергікам | З обережністю |
| Можна діабетикам | З обережністю |
| Можна водіям | Ні |
| Спосіб застосування | ін'єкції |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 25 С |
| Чутливість до світла | Так |
Фармакотерапевтична група
Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Код АТХ M01A E17.
Спосіб застосування та дози
Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8-12 годин. При необхідності повторну дозу вводити через 6 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг. Препарат призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2 діб). Пацієнтів слід переводити на пероральне застосування аналгетиків, коли це можливо. Побічні реакції можна зменшити за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану. При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.
Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату, а саме: максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Порушення з боку печінки. Для пацієнтів із патологією печінки з легким або середнім ступенем тяжкості (5-9 балів за шкалою Чайлда–П’ю) слід зменшити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки (10-15 балів за шкалою Чайлда–П’ю) препарат протипоказаний.
Порушення з боку нирок. Для пацієнтів із порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 60-89 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 59 мл/хв) препарат протипоказаний.
Діти та підлітки. Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Спосіб застосування
Внутрішньом’язове введення. Вміст однієї ампули (2 мл) слід повільно вводити глибоко у м’язи.
Внутрішньовенна інфузія.
Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30-100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розчині глюкози або розчині Рінгера-лактату. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин має бути прозорим. Інфузію необхідно проводити внутрішньовенно повільно протягом 10-30 хвилин.
Депіофен, розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у розчині глюкози, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та теофіліном.
Внутрішньовенна ін’єкція (болюсне введення).
При необхідності вміст однієї ампули (2 мл розчину для ін’єкцій) вводити внутрішньовенно повільно протягом не менше 15 секунд. Препарат можна змішувати у малих об’ємах (наприклад у шприці) з розчинами для ін’єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.
Депіофен не можна змішувати у малих об’ємах (наприклад у шприці) з розчинами допаміну, прометазину пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється осад.
Розведені розчини для інфузій не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.
Препарат можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.
При внутрішньом’язовому або внутрішньовенному болюсному застосуванні препарат слід негайно ввести після того, як він був набраний з ампули.
При зберіганні розведених розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.
Препарат Депіофен призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід утилізувати. Перед введенням необхідно візуально перевірити, чи розчин прозорий та безбарвний. Розчин, що містить тверді частки, застосовувати не можна.
Найменша ефективна доза повинна застосовуватись протягом найменшого часу, необхідного для полегшення симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти
Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Передозування
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) та нервової системи (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану пацієнта. Декскетопрофену трометамол видаляється з організму за допомогою діалізу.
Побічні ефекти
У нижченаведеній таблиці зазначено розподілені за органами та системами органів і частотою виникнення побічні реакції, зв’язок яких із декскетопрофену трометамолом, за даними клінічних досліджень, визнаний як мінімум можливим, а також побічні реакції, повідомлення про які були отримані після виведення препарату на ринок.
Органи і системи органів | Часто (≥ 1/100 – 1/10)
| Іноді (≥ 1/1000 –<1/100)
| Рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000)
| Дуже рідко (< 1/10000) | |
З боку крові/лімфатичної системи | _ | Анемія. | _ | Нейтропенія, тромбоцитопенія. | |
З боку імунної системи | _ | _ | Набряк гортані | Анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок. | |
Порушення харчування та обміну речовин | _ | _ | Гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертри-гліцеридемія, ано-рексія, відсутність апетиту. | _ | |
Психічні порушення | _ | Безсоння, занепокоєність. | _ | _ | |
З боку нервової системи | _ | Головний біль, запаморочення, сонливість. | Парестезії, непритомність. | _ | |
З боку органів зору | _ | Нечіткість зору. | _ | _ | |
З боку органів слуху | _ | Вертиго. | Дзвін у вухах. | _ | |
З боку серця | _ | Пальпітація. | Екстрасистолія, тахікардія. | _ | |
З боку судинної системи | _ | Артеріальна гіпотензія, припливи. | Артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен. | _ | |
З боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння | _ | _ | Брадипное. | Бронхоспазм, задишка. | |
З боку травного тракту | Нудота, блювання. | Біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті. | Виразкова хвороба, кровотеча або перфорація. | Панкреатит. | |
З боку гепатобіліарної системи | _ | _ | Гепатоцелюлярна патологія. | _ | |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | _ | Дерматити, свербіж, висип, підвищене потовиділення. | Кропив’янка, вугри. | Синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фото-сенсибілізація. | |
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини | _ | _ | Ригідність м’язів, скутість у суглобах, м’язові судоми, біль у спині. | _ | |
З боку нирок та сечовивідних шляхів | _ | _ | Гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурія, протеїнурія. | Нефрит, нефротич-ний синдром. | |
З боку репродуктивної системи | _ | _ | Порушення мен-струального циклу, порушення функції передміхурової залози. | _ | |
Загальні та місцеві порушення | Біль у місці ін’єкції, реакції у місці ін’єкції, у тому числі запалення, гематома, кровотеча. | Пропасниця, підвищена втом-люваність, болі, озноб, астенія, нездужання. | Тремтіння, пери-феричні набряки. | _ | |
Дослідження | _ | _ | Відхилення у показниках печінкових проб. | _ | |
Порушення з боку травного тракту спостерігалися найчастіше.
Можливий розвиток виразкової хвороби, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку. За наявними даними, на тлі застосування препарату може виникати нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороба Крона. Рідше спостерігається гастрит. Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Як і у випадку застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, що загалом виникає у пацієнтів, хворих на системний червоний вовчак або на змішані захворювання сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемолітична анемія, рідко – агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Відповідно до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може супроводжуватися деяким збільшенням ризику розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад інфаркту міокарда та інсульту.
ВІДГУКИ ДЕПІОФЕН розчин для ін'єкцій по 50мг/2мл по 2мл №5
Відгуків ще немає