ФАСТУМ гель 2,5% по 100г

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні засоби для місцевого застосування. Код АТХ М02А А10.

Спосіб застосування та дози Фастум гель

Гель слід наносити тонким шаром (3–5 см) на уражені ділянки від 1 до 3 разів на добу, а для кращого проникнення застосувати легкі масажні рухи.

Діти

Безпека та ефективність застосування гелю кетопрофену для дітей не встановлені.

Особливі застережні заходи щодо утилізації та іншої експлуатації.

Відкриття м’якої алюмінієвої туби: відкрутити ковпачок та проколоти алюмінієву мембрану наконечником, розташованим на зовнішній частині ковпачка.

Підготовка до застосування туби з дозатором: декілька раз натиснути кришку дозатора чи вдавити всередину основу туби до появи гелю. При застосуванні тубу рекомендується тримати в горизонтальному положенні.

Передозування

При місцевому застосуванні передозування малоймовірне. Враховуючи низький рівень кетопрофену в плазмі крові у разі нанесення на шкіру, явища передозування можуть бути виключені. При випадковому проковтуванні гелю можуть розвинутися системні побічні дії, вираженість яких залежить від кількості препарату, який проковтнули. В цих випадках слід проводити симптоматичне і підтримуюче лікування, як при передозуванні протизапальних засобів, що застосовуються всередину.

Побічні реакції Фастум гелю

Як і усі лікарські засоби, Фастум гель може спричиняти побічні дії, хоча вони розвиваються не у кожного.

Як і у інших лікарських засобів для місцевого застосування, небажані ефекти можуть виникнути на шкірі. Були повідомлення про місцеві шкірні реакції (наприклад еритема, свербіж та відчуття печіння), які далі можуть розповсюджуватися за межі ділянки нанесення лікарського засобу і в деяких випадках можуть бути тяжкими та набувати генералізованого характеру (наприклад бульозна чи фліктенулярна екзема), у додачу до реакцій гіперчутливості і шкірних реакцій (фоточутливість).

Частота та ступінь тяжкості цих ефектів значно зменшуються, якщо під час лікування та протягом двох тижнів після лікування уникати впливу сонячного світла, у тому числі уникати відвідування солярію.

Інші системні ефекти НПЗП: їх розвиток залежить від трансдермальної дифузії діючої речовини і, таким чином, від кількості гелю, що наноситься, площі ураження, ступеня цілісності шкіри, тривалості лікування та використання оклюзійних пов’язок (реакції з боку травної системи та нирок).

При аналізі небажаних ефектів частоту виникнення побічних реакцій визначали таким чином: дуже часто (≥ 10 %), часто (≥ 1/100, < 1/10), іноді (≥ 1/1 000, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (на основі наявних даних оцінка частоти неможлива).

Порушення з боку імунної системи

• Невідомо: анафілактичні реакції, в тому числі анафілактичний шок, ангіонабряк, реакції гіперчутливості.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

• Дуже рідко: пептична виразка, шлунково-кишкова кровотеча, діарея.

Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини

• Іноді: місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж і відчуття печіння.
• Рідко: дерматологічні реакції (фотосенсибілізація, бульозні висипи і кропив’янка). Тяжчі небажані реакції, такі як бульозна чи фліктенулярна екзема, що здатні розповсюджуватися або набувати генералізованого характеру, розвиваються вкрай рідко.
• Дуже рідко: контактний дерматит.
• Невідомо: бульозний дерматит.

Порушення з боку нирок ти сечовивідних шляхів

• Дуже рідко: ниркова недостатність або погіршення стану у разі наявності такої. Повідомлялось про окремі випадки системних побічних реакцій, такі як порушення з боку нирок.

Пацієнти похилого віку особливо схильні до розвитку побічних реакцій на НПЗП.