ФЕРСІНОЛ розчин для ін'єкцій по 100мг/2мл по 2мл №5

Лікарський засіб призначений для глибокого внутрішньом’язового введення. Внутрішньовенне введення протипоказане.

Спосіб застосування

Перед ін’єкцією ампули та їх вміст слід уважно оглянути. До використання прийнятні лише ампули, що не містять осаду та не мають пошкоджень. Вводити лікарський засіб слід відразу після розкриття ампули.

Техніка ін’єкції має важливе значення. Розчин заборонено вводити в плече або в пошкоджені зони. У разі неправильного введення можуть виникнути болісність і забарвлення шкіри в місці ін’єкції.

Лікарський засіб рекомендується вводити у вентроглютеальну ділянку за Хохштеттером замість звичайного введення у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза.

Довжина голки повинна бути не менше 5–6 см. Просвіт голки не повинен бути надто широким.

Техніка введення

1. Визначити місце ін’єкції таким чином (мал. 1): знайти точку А, що відповідає передній поверхні гребеня клубової кістки. Наприклад, якщо хворий лежить на правому боці, середній палець лівої руки слід розташувати в точці А. Вказівний палець відставити від середнього таким чином, щоб він містився під лінією клубового гребеня в точці В. Трикутник, розташований між проксимальними фалангами середнього і вказівного пальців, є місцем ін’єкції (мал. 2). Дезінфекція проводиться звичайним методом.

2. Перш ніж ввести голку, відтягнути шкіру від місця ін’єкції приблизно на 2 см (мал. 3) для того, щоб надати каналу проколу S-подібної форми. Це запобігає зворотному витіканню введеного розчину в підшкірні тканини і забарвленню шкіри.

3. Ввести голку майже вертикально відносно поверхні шкіри під кутом, більшим до крапки клубового зчленування, чим до крапки стегнового суглоба (мал. 4).

4. Після ін’єкції повільно вийняти голку і притиснути пальцем ділянку шкіри, що прилягає до місця ін’єкції. Потримати приблизно 1 хвилину.

5. Після ін’єкції пацієнту слід порухатися.

Мал.1  Мал. 2  Мал. 3 Мал. 4

Дозування

Розрахунок дози

Дозу лікарського засобу розраховують індивідуально, відповідно до загального дефіциту заліза за такою формулою:

* Фактор 0,24 = 0,0034 × 0,07 × 1000 (вміст заліза в гемоглобіні - 0,34 %/об’єм крові - 7 % маси тіла/фактор 1000 - переведення із грамів у міліграми).

Вищенаведена формула може бути також використана для розрахунку сумарного дефіциту заліза.

При масі тіла менше 35 кг: нормальний рівень Hb=130 г/л, що відповідає залізу запасів 15 мг/кг маси тіла.

При масі тіла понад 35 кг: нормальний рівень Hb=150 г/л, що відповідає залізу запасів 500 мг.

Таблиця дозувань

Таблиця дозувань для визначення необхідного сумарної кількості лікарського засобу

Лікарський засіб слід вводити внутрішньом’язово у дозі 2 мл через день до отримання сумарної дози або вводити 4 мл через більш тривалі інтервали.

Під час застосування лікарського засобу рекомендується проводити регулярне визначення рівня Hb.

Максимальне дозування.

Діти з масою тіла до 5 кг: 0,5 мл = 25 мг заліза (¼ ампули).

Діти з масою тіла від 5 до 10 кг: 1 мл = 50 мг заліза (½ ампули).

Пацієнти з масою тіла від 10 до 45 кг: 2 мл = 100 мг заліза (1 ампула) на добу.

Дорослі з масою тіла від 45 кг: 4 мл = 200 мг заліза (2 ампули).

Діти.

Лікарський засіб можна застосовувати дітям віком від 4 місяців.

Про випадки передозування повідомлень немає.

Передозування може спричинити гостре перевантаження залізом, що проявляється симптомами гемосидерозу. Терапія симптоматична.

Хронічне перевантаження залізом може бути виражене як гемохроматоз. Це можливо, коли анемія, несприйнятлива до лікування, була неправильно діагностована як залізодефіцитна анемія.

Періодичний контроль рівня феритину плазми крові може допомогти у своєчасному розпізнаванні прогресуючого навантаження заліза.

У разі необхідності застосовують речовини, що зв’язують залізо (хелати), наприклад дефероксамін внутрішньовенно.

При введенні лікарського засобу у дуже високих дозах комплекс не може бути видалений з організму шляхом гемодіалізу у зв’язку з високою молекулярною масою діючої речовини.