ГЛУТАРГІН розчин для ін'єкцій 20% по 5мл №10

Фармакотерапевтична група. Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки. Гепатотропні препарати. Аргініну глутамат.

Показання для застосування. У складі комплексної терапії гострих та хронічних гепатитів різної етіології, у т. ч. при отруєнні гепатотропними отрутами (блідою поганкою, хімічними та лікарськими речовинами), цирозі печінки, лептоспірозі. Печінкова енцефалопатія, прекома та кома, що супроводжуються гіперамоніємією. Стан гострого алкогольного отруєння середнього та тяжкого ступеня, у тому числі алкогольна енцефалопатія та кома.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають дорослим внутрішньовенно та внутрішньом’язово. Гепатити, гіперамоніємія.  Внутрішньовенно вводять краплинно 1-2 рази на день по  10 мл (2 г)   на 150-250 мл  0,9%   розчину   натрію   хлориду або 5% розчину глюкози зі швидкістю 60-70 крапель   за   хвилину.   У тяжких   випадках   добову   дозу   препарату   підвищують до 30-40 мл (6-8 г), розподілених на два введення. Курс лікування – 5-10 діб. Найвища добова доза при внутрішньо венному введенні – 40 мл (8 г). Внутрішньом’язово препарат вводять повільно глибоко у сідничний м’яз 1-2 рази на день по 5 мл (1 г). При необхідності дозу препарату підвищують до 10 мл (2 г) 1-2 рази на добу. Курс лікування – 5-10 діб. Найвища добова доза при внутрішньом’язовому введенні – 20 мл   препарату (4 г). Алкогольне отруєння. Внутрішньо венно вводять краплинно 2 рази на день по 4 мл (0,8 г) на 150-250 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози зі швидкістю 60-70 крапель за хвилину. Через 2-3 дні дозу зменшують до 2 мл (0,4 г). Внутрішньом’язово препарат вводять повільно глибоко у сідничний м’яз по 4 мл (0,8 г) 2 рази на день протягом 2-3 днів, потім дозу зменшують до 2 мл (0,4 г) 2 рази на добу протягом 5-10 днів. У тяжких випадках (алкогольна кома) добову дозу внутрішньо венного або внутрішньом’язового введення підвищують до 10 мл (2 г) 2 рази на добу.

Побічні реакції. Рідко можливі: виражена слабкість, задишка, загрудинний біль, озноб, порушення ритму серця у вигляді миготливої аритмії, артеріальна гіпотензія, кропив’янка, набряк Квінке.

Протипоказання. Відносними протипоказаннями є стан пропасниці, підвищена збудливість, тяжке порушення фільтраційної (азотовидільної) функції нирок.