ХЛОРОПІРАМІНУ Гідрохлорид розчин для ін'єкції по 20мг/мл по 1мл №5

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування.

Показання для застосування. Алергічні захворювання – сезонний алергічний риніт; кон’юнктивіт; кропив’янка; контактний дерматит; аліментарна алергія; алергічні реакції, спричинені лікарськими засобами; алергія, спричинена укусом комах. Як допоміжна терапія при системних анафілактичних реакціях та ангіоневротичному набряку.

Спосіб застосування та дози. Розчин для ін’єкцій хлоропіраміну гідрохлорид можуть вводити тільки лікар або медична сестра. Ін’єкції вводити внутрішньом’язово. При анафілактичному шоку або гострих тяжких алергічних реакціях лікування рекомендується розпочинати з внутрішньовенного введення хлоропіраміну гідрохлориду, а потім переходити на внутрішньом’язові ін’єкції або пероральний прийом таблеток. Тривалість лікування визначає лікар.

Дорослі. Добова доза для дорослих зазвичай становить 1-2 мл.

Діти. Рекомендована початкова доза:

• діти віком 1-12 місяців – 1/4 ампули (0,25 мл);
• діти віком 1-6 років – ½ ампули (0,5 мл);
• діти віком 6-14 років – ½ - 1 ампула (0,5-1 мл).

У цьому випадку необхідно застосовувати інсуліновий шприц з голкою для внутрішньом’язового введення. Добова доза для дітей не має перевищувати 2 мг/кг маси тіла. Порушення функції печінки. Може бути необхідним зменшення дози, оскільки при захворюванні печінки метаболізм діючої речовини зменшується. Порушення функції нирок. При порушенні функції нирок необхідне зниження дози препарату, оскільки діюча речовина виводиться переважно нирками. Діти. Хлоропіраміну гідрохлорид можна застосовувати дітям віком від 1 місяця. Протипоказано застосовувати новонародженим та недоношеним дітям.

Побічна дія.

• З боку центральної нервової системи: седативний ефект, підвищена втомлюваність, запаморочення, атаксія, нервозність, тремтіння, судоми, головний біль, ейфорія, енцефалопатія, нечіткість зору, сонливість, погіршення психомоторних функцій;
• З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія;
• З боку травного тракту: біль та дискомфорт в епігастральній ділянці шлунка, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, анорексія, підвищення та зниження апетиту, посилення симптомів гастроезофагеального рефлюксу;
• З боку системи крові: лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, інші патологічні зміни крові;
• З боку органів зору: підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома;
• З боку нирок і сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі;
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: світлочутливість, алергічні реакції;
• З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міопатія;
• З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи гіперемію шкіри, висипання, свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк;
• Інші: зміни у місці введення.

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; гострі напади астми; гострий інфаркт міокарда, аритмії; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; затримка сечі; одночасний прийом інгібіторів МАО.