ІМОДІУМ ЕКСПРЕС таблетки диспергуючі по 2мг №6

Фармакотерапевтична група. Засоби, що пригнічують перистальтику.              

Показання для застосування. Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років. Симптоматичне лікування гострих епізодів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих (віком від 18 років) після встановлення первинного діагнозу лікарем.

Спосіб застосування та дози. Таблетку, що диспергується у ротовій порожнині, слід покласти на язик. Таблетка розчиниться, і її необхідно буде проковтнути разом зі слиною. Таблетку, що диспергується у ротовій порожнині, запивати не потрібно. Гостра діарея. Дорослі, літні пацієнти та діти віком від 12 років. Початкова доза ‒ дві таблетки (4 мг), у подальшому ‒ по 1 таблетці (2 мг) після кожного рідкого випорожнення. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг). При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом препарату слід припинити. Симптоматичне лікування гострих епізодів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих (віком від 18 років) після встановлення первинного діагнозу лікарем. Дорослі (віком від 18 років): Початкова доза становить 2 таблетки (4 мг), у подальшому ‒ по 1 таблетці (2 мг) після кожного рідкого випорожнення або згідно із попередніми рекомендаціями лікаря. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг). Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна. Порушення функції нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Порушення функції печінки. Хоча даних з фармакокінетики у пацієнтів з порушенням функції печінки немає, таким пацієнтам Імодіум® Експрес слід застосовувати з обережністю через уповільнення у них метаболізму першого проходження (див. розділ «Особливі заходи безпеки»). Діти. Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 12 років для симптоматичного лікування гострої діареї. Діти. Передозування. Симптоми. Уязовий гіпертонус та пригнічення дихання), запор, затримка сечі та кишкова непрохідність. Діти та пацієнти з порушенням функції печінки можуть бути більш чутливими до впливу на ЦНС. У осіб, що перевищили дози лопераміду, спостерігалося подовження інтервалу QT та/або серйозні шлуночкові аритмії, включаючи torsades de pointes (типу «пірует»), які асоціюються зі зловживанням або неправильним застосуванням лопераміду. У осіб, які свідомо вживали вищі дози лопераміду (повідомлялось про дози від 40 до 792 мг на добу), спостерігались зупинка серця, синкопе. Також були зафіксовані летальні випадки. (див. розділ «Особливі заходи безпеки»). Зловживання, неправильне використання та / або навмисне передозування з надмірно великими дозами лоперамиду може призвести до синдрому Бругади.

Побічна дія. Дорослі та діти віком від 12 років

Побічні ефекти, що виникали з частотою 1 % або вище, про які повідомлялося у даних клінічних дослідженнях: Порушення з боку нервової системи: головний біль. Порушення з боку травного тракту: запор, здуття живота, нудота. Побічні ефекти, що виникали з частотою менше 1 % у вищевказаних клінічних дослідженнях: порушення з боку нервової системи: запаморочення. Порушення з боку травного тракту: сухість у роті, метеоризм, біль та дискомфорт у животі, блювання, біль у верхній частині живота. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання. Побічні ефекти у пацієнтів з гострою діареєю. Небажані реакції, про які повідомлялося у ≥ 1% пацієнтів, при лікуванні лопераміду гідрохлоридом: Порушення з боку травного тракту: блювання. Побічні ефекти, що виникали з частотою менше 1 %, про які повідомлялося у вищевказаних клінічних дослідженнях: Порушення з боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль. Порушення з боку травного тракту: нудота, біль у животі, запор. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання.

Протипоказання. Імодіум® Експрес протипоказаний: пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до лопераміду гідрохлориду або до будь-якого з компонентів препарату, щоб запобігти тяжким шкірним проявам, включаючи синдром Стівенса ‒ Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та мультиформну еритему; дітям віком до 12 років; пацієнтам з гострою дизентерією, що характеризується наявністю крові у випорожненнях та підвищеною температурою тіла.