КАЛЬЦИКЕР суспензія оральна кальцію з вітаміном Д3, фосфором та підсолоджувачем по 120мл

Приймають внутрішньо безпосередньо перед прийомом їжі або під час їжі. Упаковка містить мірну ложку з поділками, 1 поділка відповідає 2,5 мл.

Дорослим для лікування остеопорозу приймати по 10 мл 2–3 рази на добу.

Для профілактики дефіциту кальцію та вітаміну Д3 при неповноцінній дієті або порушенні харчування, а також для профілактики остеопорозу та остеомаляції:

• дорослим і дітям віком від 6 років – по 2,5 мл 1 раз на добу;
• дітям від 6 місяців до 6 років – по 7,5 мл на добу, розділених на 3 прийоми;
• грудним доношеним дітям від 1 до 6 місяців – по 7,5 мл на добу, розділених на 3 прийоми, попередньо розбавлених молоком або кип’яченою водою.

Вагітним і жінкам, які годують груддю, для профілактики остеопорозу – по 5 мл 2 рази на добу.

В умовах підвищеної інсоляції вишезазначені дози зменшувати удвічі.

Тривалість застосування Кальцикеру визначається індивідуально, виходячи з клінічної ситуації та добових доз препарату. Як правило, курс лікування становить 2 місяці.

Застосовують дітям віком від 1 місяця.

Найбільш серйозним наслідком гострого або хронічного передозування є гіперкальціємія, зумовлена гіперчутливістю до вітаміну Д. Ознаки гіперкальціємії включають анорексію, спрагу, нудоту, запор, блювання, болі в животі, запаморочення, відчуття розгубленості, слабкість, м’язову слабкість, відчуття втоми, головний біль; біль у кістках, відкладення солей у нирках, утворення ниркових каменів, гіперкальціємію, гіперкальціурію, гіперкреатинемію, у тяжких випадках – порушення серцевого ритму. Тяжка форма гіперкальціємії може призвести до розвитку коми та летального наслідку. Полідипсія та поліурія свідчать про можливість ниркового ураження.

У пацієнтів, які приймають велику кількість кальцію та лугів, що абсорбуються, може виникати молочно-лужний синдром (синдром харчової гіперкальціємії), алкалоз та ниркова недостатність. Такі пацієнти потребують госпіталізації.

Лікування. Прийом лікарського засобу слід припинити. Необхідно ввести в організм велику кількість рідини та дотримуватись дієти з обмеженою кількістю кальцію. Слід також припинити терапію тіазидними діуретиками та серцевими глікозидами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Потрібно спорожнити шлунок пацієнтам із порушенням свідомості. Залежно від тяжкості передозування може виникнути необхідність застосування петльових діуретиків, бісфосфонатів, кальцитоніну, кортикостероїдів окремо або сумісно. Потрібно контролювати рівень електролітів сироватки крові, функцію нирок і діурез. У тяжких випадках слід проводити моніторинг показників електрокардіограми (ЕКГ) та центрального венозного тиску (ЦВТ).

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, набряк гортані.

З боку обміну речовин: гіперкальціємія, гіперкальціурія, молочно-лужний синдром (часті позиви до сечовипускання, постійний головний біль, постійна відсутність апетиту, нудота або блювання, нетипова втомлюваність або слабкість, гіперкальціємія, алкалоз, ниркова недостатність) спостерігається лише при передозуванні (див. розділ «Передозування»).

З боку травного тракту: запор, диспепсія, метеоризм, нудота, болі у животі, діарея.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: свербіж, висипання, кропив’янка.

Пацієнти з нирковою недостатністю: можливий ризик розвитку гіперфосфатемії, нефролітіазу та нефрокальцинозу (див. розділ «Особливості застосування»).