КОРВАЛТАБ Экстра таблетки №10

Дозування та тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально для кожного хворого. Як правило, призначають по 1 таблетці препарату 2–3 рази на добу до їди. При легкій формі безсоння призначають по 1–2 таблетки за 30 хвилин до сну.

Діти. Досвід застосування для лікування дітей відсутній, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Можливі сонливість, слабкість, запаморочення, шлунково-кишкові розлади і ознаки антихолінергічних ефектів: збудження, розширення зіниць, параліч акомодації, сухість у роті, почервоніння обличчя і шиї, гіпертермія, синусова тахікардія. Дуже високі дози можуть викликати такі симптоми, як збудження, сплутаність свідомості та пригнічення дихання. Є рідкісні повідомлення про камені у сечовому міхурі або нирках пацієнтів, які упродовж тривалого часу приймали великі кількості гвайфенезину.

Тривалий прийом лікарських засобів, що містять бром, може призвести до отруєння бромом, яке характеризується такими симптомами: стан сплутаності свідомості, атаксія, апатія, депресивний настрій, кон’юнктивіт, застуда, акне або пурпура. Якщо не лікувати отруєння, можливий летальний наслідок у результаті судинної недостатності, дихального паралічу або набряку легенів.

Лікування: припинення прийому лікарського засобу, промивання шлунка і симптоматична терапія, спрямована на підтримання функцій серцево-судинної та дихальної системи і збереження електролітної рівноваги. Виведення іонів брому з організму можна прискорити введенням значної кількості розчину столової солі з одночасним введенням салуретичних засобів. Специфічного антидоту немає.

В окремих випадках можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

З боку нервової системи: астенія, слабкість, атаксія, порушення координації рухів, головний біль, сонливість, легке запаморочення, сплутаність свідомості, парадоксальне збудження, втомлюваність, сповільненість реакцій, безсоння (у пацієнтів літнього віку), зниження концентрації уваги.

З боку шлунково-кишкового тракту: відчуття дискомфорту у травній системі, біль у шлунку, нудота, блювання, діарея, запор, сухість у роті, при тривалому застосуванні – порушення функції печінки.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, такі як утруднене ковтання, набряк обличчя, губ, язика або горла, риніт, шкірний висип, свербіж, кропив’янка, гарячка, кома, гранулоцитопенія і анафілактичний шок.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, мегалобластна анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

З боку дихальної системи: утруднене дихання, бронхоспазм, задишка.

З боку сечовивідної системи: уролітіаз, затримка сечовипускання.

З боку серцево-судинної системи: сильне серцебиття, брадикардія, артеріальна гіпотензія.

З боку органів зору: кон’юнктивіт, сльозотеча, ністагм, порушення зору (порушення акомодації, нечіткість зору, галюцинації, дефект поля зору).

Повідомлялося про випадки зловживання та виникнення лікарської залежності. Крім того, відомо, що H1-антигістамінні лікарські засоби спричиняють седативний ефект, когнітивні розлади та порушення психомоторної активності.

Вказані явища проходять при зниженні дози або припиненні прийому препарату.

При довготривалому застосуванні великих доз препарату можливий розвиток бромізму.

У разі виникнення небажаних побічних реакцій слід звернутися за консультацією до лікаря.