ЛЕВОМІЦЕТИН краплі очні 0,25% по 10мл

Закапувати у кон’юнктивальний мішок піпеткою по 1 краплі препарату 3 рази на добу в обидва ока. Курс лікування зазвичай становить 5–15 днів (залежить від характеру і вираженості захворювання, досягнутого терапевтичного ефекту).

Пацієнтам перед закапуванням слід мити руки та уникати контакту кінчика піпетки з оком або прилеглими ділянками, оскільки це може призвести до травмування очей.

Пацієнтів слід також проінструктувати, що очні розчини, якщо з ними неправильно поводитись, можуть забруднитися звичайними бактеріями, які, як відомо, викликають очні інфекції. Серйозне пошкодження ока та подальша втрата зору можуть бути наслідком використання забруднених розчинів.

Діти. Дітям віком до 4 тижнів призначати тільки за життєвими показаннями.

Надмірні дози левоміцетину можуть спричинити тимчасове зниження гостроти зору. В такому разі слід промити очі проточною водою.

Випадковий прийом крапель всередину навряд чи спричинить системну токсичність через низький вміст антибіотика у лікарському засобі. Якщо після небажаного контакту з очима виникають подразнення, біль, набряки, сльозотеча або світлобоязнь, слід зрошувати око, в яке потрапив лікарський засіб, не менше 15 хвилин. Якщо симптоми зберігаються після цього, слід розглянути необхідність офтальмологічного обстеження.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, включаючи висипання, ангіоневротичний набряк, анафілаксію, кропив’янку, свербіж, гіперемію шкіри, везикулярний та макулопапульозний дерматит.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.

Загальні розлади і реакції в місці введення: місцеві реакції, включаючи набряк повік, свербіж та дерматит, поколювання, печіння, подразнення очей та сльозотечу, гарячку.

З боку крові та лімфатичної системи: повідомлялося про пригнічення кісткового мозку та апластичну анемію (рідко) і смерть після місцевого застосування хлорамфеніколу. Блідість шкіри, слабкість, збільшення серцебиття, задуха, головний біль, біль, лихоманка, інфекція, синці можуть бути ознакою важкого порушення з боку крові. Хоча ризик низький, його слід враховувати при оцінці переваг, очікуваних від використання лікарського засобу.