ЛІНКОМІЦИН-Дарниця розчин для ін'єкцій по 300мг/мл по 2мл №10
| Виробник | ДАРНИЦЯ |
| Ознака виробника | Вітчизняний |
| Країна виробника | Україна |
| Бренд | ЛІНКОМІЦИН |
| Первинна упаковка | ампула |
| Форма випуску | розчин |
| Кількість в упаковці | 10 |
| Діюча речовина | Лінкоміцин |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | з 1 місяця |
| Можна вагітним | По призначенню лікаря |
| Можна годуючим | По призначенню лікаря |
| Можна алергікам | З обережністю |
| Можна діабетикам | Можна |
| Можна водіям | З обережністю |
| Спосіб застосування | ін'єкції |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 25 С |
| Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Лінкозаміди. Лінкоміцин. Код АТХ J01F F02.
Спосіб застосування та дози
Лінкоміцин не слід вводити внутрішньовенно у вигляді болюсу нерозведеного лікарського засобу. Внутрішньовенно лікарський засіб можна вводити винятково шляхом крапельної інфузії тривалістю щонайменше 1 годину.
Якщо під час терапії розвивається сильна діарея, застосування цього антибактеріального засобу слід припинити.
Дорослі.
Внутрішньом’язове введення.
Звичайна доза становить:
600 мг внутрішньом’язово кожні 24 години.
Тяжкі інфекції: по 600 мг внутрішньом’язово кожні 12 годин (або частіше), що визначається тяжкістю інфекції.
Внутрішньовенне введення.
Звичайна доза становить:
Від 600 мг до 1 г кожні 8–12 годин.
При тяжких інфекціях ці дози можуть бути підвищені.
При станах, що становлять загрозу для життя, добова доза для внутрішньовенного введення може становити до 8 г.
Діти (віком від 1 місяця).
Внутрішньом’язові ін’єкції.
10 мг/кг на добу у вигляді 1 ін’єкції.
Тяжкі інфекції: 10 мг/кг кожні 12 годин або частіше.
Внутрішньовенні ін’єкції.
Від 10 до 20 мг/кг на добу, залежно від тяжкості інфекції, може бути введено кількома дозами відповідно до описаних правил розведення і швидкості інфузії.
Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки або нирок.
У пацієнтів із порушенням функції печінки або нирок збільшується період напіввиведення лінкоміцину із сироватки крові, що є підставою для зниження частоти введення лінкоміцину. Якщо терапія лінкоміцином необхідна для пацієнтів зі значним порушенням функції нирок, відповідна доза повинна становити від 25 % до 30 % дози, рекомендованої для пацієнтів із нормальною функцією нирок.
Тривалість лікування визначається індивідуально.
Інфекції, спричинені β-гемолітичним стрептококом.
Лікування має тривати не менше 10 днів.
Розведення і швидкість інфузії.
Доза для введення у формі інфузії розраховується так:
1 г лінкоміцину розводиться не менш ніж у 100 мл відповідного розчину для розведення (0,9 % розчин натрію хлориду), при цьому тривалість інфузії має бути не менше 1 години.
Доза | Об’єм розчину для розведення | Тривалість інфузії |
600 мг | 100 мл | 1 година |
1 г | 100 мл | 1 година |
2 г | 200 мл | 2 години |
3 г | 300 мл | 3 години |
4 г | 400 мл | 4 години |
Зазначені дози можна вводити повторно, частота введення визначається відповідно до потреби, при цьому добова доза не має перевищувати максимальну рекомендовану дозу лінкоміцину, що становить 8 г.
Примітка. Можуть виникати тяжкі реакції з боку серцево-судинної і дихальної систем, якщо цей лікарський засіб вводити у більш високих, ніж рекомендовано, концентраціях і з більшою швидкістю.
Діти.
Лінкоміцин-Дарниця застосовувати дітям віком від 1 місяця у рекомендованих дозах (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Передозування
У випадку передозування можливе виникнення вторинних гастроінтестинальних розладів, включаючи біль у животі, нудоту, блювання та діарею. Описані тяжкі реакції з боку серцево-легеневої системи після занадто швидкого внутрішньовенного введення нерозведених високих доз. Такі реакції не виникали, якщо лікарський засіб був розведений згідно з рекомендаціями.
Лікування передозування можливе за допомогою шлункового лаважу або провокування блювання. Специфічний антидот невідомий.
Гемодіаліз та перитонеальний діаліз неефективні для виведення лінкоміцину з крові.
Побічні ефекти
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах, вертиго.
З боку шлунково-кишкового тракту: глосит, стоматит, нудота, печія, блювання, дискомфорт і біль у ділянці живота, персистуюча діарея, коліт (в тому числі псевдомембранозний коліт, Clostridium defficile-асоційований коліт), моноклоніальні інфекції, свербіж у ділянці ануса, зниження апетиту.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: жовтяниця і зміна показників печінкових тестів (особливо підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові) також можуть спостерігатися при терапії лінкоміцином.
З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок (азотемія, олігурія, протеїнурія), вагініт.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: повідомляється про епізоди артеріальної гіпотензії після парентерального введення лікарського засобу, особливо при надто швидкому введенні. Рідко спостерігалися також епізоди пригнічення серцевої діяльності і функції дихальної системи, тахікардія, запаморочення, астенія, розслаблення скелетної мускулатури аж до кардіопульмонального шоку після надто швидкого внутрішньовенного введення.
З боку крові та лімфатичної системи: відзначаються випадки нейтропенії, лейкопенії, агранулоцитозу і тромбоцитопенічної пурпури. Є окремі повідомлення про апластичну анемію і панцитопенію, при яких не можна виключити вплив лінкоміцину як причину побічної реакції.
З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба та анафілактичний шок, деякі з них розвивалися у хворих із гіперчутливістю до пеніциліну. Були також зареєстровані рідкі випадки мультиформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу, гострого генералізованого екзантематозного пустульозу, пов’язані з введенням лінкоміцину.
При виникненні гострих тяжких реакцій гіперчутливості можуть знадобитися (за наявності клінічних показань) застосування адреналіну та інших заходів невідкладної медичної допомоги, включаючи проведення оксигенотерапії, внутрішньовенне введення рідин, антигістамінних лікарських засобів, кортикостероїдів, пресорних амінів, а також відновлення прохідності дихальних шляхів.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, шкірний висип (везикульозний, макульозний, розеольозний, дрібноточковий, уртикарний, плямистий), кропив’янка, вагініт, рідко – ексфоліативний і везикуло-бульозний дерматит.
Реакції у місці введення: при внутрішньом’язових ін’єкціях можливе місцеве подразнення (гіперемія, свербіж), болючість, набряк, утворення затвердіння і стерильного абсцесу. При внутрішньовенному введенні можливе виникнення тромбофлебіту.
Імовірність цих реакцій може бути зведеною до мінімуму при введенні лікарського засобу у формі глибоких внутрішньом’язових ін’єкцій з відмовою від використання постійних внутрішньовенних катетерів.
ВІДГУКИ ЛІНКОМІЦИН-Дарниця розчин для ін'єкцій по 300мг/мл по 2мл №10
Відгуків ще немає