НАЛБУФІН розчин для ін'єкцій по 10мг/мл по 2мл №5
| Виробник | ФАРМАК АТ |
| Ознака виробника | Вітчизняний |
| Країна виробника | Україна |
| Бренд | НАЛБУФІН |
| Первинна упаковка | ампула |
| Форма випуску | розчин |
| Кількість в упаковці | 5 |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | Ні |
| Можна вагітним | Ні |
| Можна годуючим | Ні |
| Можна алергікам | Ні |
| Можна діабетикам | Ні |
| Можна водіям | По призначенню лікаря |
| Спосіб застосування | ін'єкції |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 25 С |
| Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Аналгетики. Опіоїди. Похідні морфінану. Код АТХ N02А F02.
Спосіб застосування та дози
Налбуфін застосовують для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення.
Дозування необхідно розраховувати відповідно до інтенсивності болю, фізичного стану пацієнта та враховувати взаємодію з іншими одночасно застосовуваними лікарськими засобами. Зазвичай при больовому синдромі вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово від 0,15 до 0,3 мг препарату на 1 кг маси тіла хворого; разову дозу препарату вводять за необхідності кожні 3–6 годин.
Максимальна разова доза для дорослих – 0,3 мг на 1 кг маси тіла; максимальна добова доза – 2,4 мг на 1 кг маси тіла.
При інфаркті міокарда часто буває достатньо 20 мг препарату, які вводять повільно у вену, проте може бути необхідним збільшення дози до 30 мг. При відсутності чіткої позитивної динаміки больового синдрому – 20 мг повторно через 30 хвилин.
Для премедикації: 100–200 мкг/кг маси тіла.
При проведенні внутрішньовенного наркозу: для введення в наркоз – 0,3–1 мг/кг за період 10–15 хвилин, для підтримання наркозу – 250–500 мкг/кг кожні 30 хвилин.
З обережністю призначають препарат хворим літнього віку, при загальному виснаженні, недостатній функції дихання.
Діти.
Не застосовувати.
Передозування
У разі передозування можливі такі симптоми: пригнічення дихання, артеріальна гіпотензія, недостатність кровообігу, поглиблення коми, судоми, рабдоміоліз, що прогресує до ниркової недостатності.
При лікуванні передозування застосовують:
- на ранній стадії пацієнтам у свідомості – активоване вугілля внутрішньо;
- підтримуючу терапію (кисень, внутрішньовенне введення замісної рідини, засоби, що підвищують артеріальний тиск);
- внутрішньовенне введення налоксону (специфічний антидот).
Побічні ефекти
У пацієнтів, які лікувалися препаратом Налбуфін , найчастіше спостерігалася сонливість.
З боку серцевої системи: підвищення або зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку органів зору: нечіткість або порушення зору, міоз.
З боку травного тракту: запор, нудота, блювання, сухість у роті, спазми у животі.
Загальні порушення і реакції у місці введення: гіпотермія, може виникнути локальний біль, набряк, почервоніння, печіння та відчуття тепла, припливи, підвищена пітливість.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функціональних показників печінки, спазм жовчовивідних шляхів.
З боку імунної системи: анафілактичні реакції.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, м’язова ригідність, підвищення внутрішньочерепного тиску.
Психічні порушення: звикання до препарату, психоміметичні реакції, невротичні реакції, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, дисфорія, порушення мовлення, зміна настрою, неспокій, знервованість (невгамовність), галюцинації, ейфорія.
Можливість виникнення фізичної та психічної залежності, а також толерантності під час тривалого лікування така ж сама, як і для інших похідних морфіну.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: антидіуретичний ефект, спазм сечовивідних шляхів.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: зниження лібідо або потенції.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: кропив’янка, свербіж.
Під час застосування препарату в акушерській практиці ‒ пригнічення дихання у новонароджених, яке може бути довготривалим або із затримкою циркуляції.
ВІДГУКИ НАЛБУФІН розчин для ін'єкцій по 10мг/мл по 2мл №5
Відгуків ще немає