НЕЙРОЦИТИН розчин для інфузій по 100мл

Для внутрішньовенного введення.

Рекомендована доза для дорослих становить від 50 мл до 200 мл на добу у формі крапельного внутрішньовенного вливання (40–60 крапель за хвилину).

Лікування: перші 2 тижні по 50–100 мл 2 рази на добу внутрішньовенно. Максимальна добова доза – 200 мл.

При гострих та невідкладних станах максимальний терапевтичний ефект досягається, якщо лікарський засіб застосовують у перші 24 години.

Дози лікарського засобу та термін лікування залежать від тяжкості уражень мозку та встановлюються лікарем індивідуально.

Пацієнти літнього віку

Не потребують коригування дози.

Діти.

Немає достатніх даних щодо застосування лікарського засобу дітям.

Передозування або надто швидке введення розчину може призвести до порушення водно-електролітного балансу, явищ алкалозу, серцево-легеневої декомпенсації. У такому випадку введення лікарського засобу слід негайно припинити. Проводити симптоматичну терапію.

Введення надмірної кількості лактату може призвести до розвитку метаболічного алкалозу, який, у свою чергу, може супроводжуватися гіпокаліємією.

Симптоми: зміна настрою, втома, задишка, м’язова слабкість, полідипсія, поліурія, порушення мислення, аритмія. Гіпертонус м’язів, посмикування та тетанічні судоми можуть розвинутися у пацієнтів з гіпокальціємією.

Психічні розлади: галюцинації, панічна атака.

З боку нервової системи: сильний головний біль, запаморочення, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: диспное.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея.

Порушення електролітного балансу: зміна рівня електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору) у сироватці крові, метаболічний алкалоз, хлоридний ацидоз.

Загальні розлади: гіперволемія.

З боку імунної системи: озноб, набряк, алергічні реакції, у тому числі: висипання, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; підвищення температури тіла, підвищена пітливість, кашель, чхання, утруднення дихання, локалізована чи генералізована кропив’янка.

Зміни у місці інфузії: запалення, набряк, висипи, свербіж, еритема, біль, печіння, оніміння у місці інфузії.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати відповідну допомогу.