НОРМАТИН краплі очні по 0,5% по 5мл

Дорослі.

Лікарський засіб призначений для місцевого застосування (у кон’юнктивальний мішок).

Очні краплі слід закапувати по 1 краплі в уражене око 1–2 рази на добу (вранці і ввечері).

При нососльозовій оклюзії або закритті повік протягом 2 хвилин знижується системна абсорбція лікарського засобу. В результаті цього зменшується ймовірність виникнення системних побічних реакцій і збільшується місцева активність.

Одночасне застосування з іншими засобами.

Ефект зниження внутрішньоочного тиску може зазвичай посилюватися при комбінації лікарського засобу з іншими протиглаукомними препаратами (аналогами простагландинів, міотиками, адренергічними агоністами/адреноміметиками або інгібіторами карбоангідрази). При переході з іншого протиглаукомного препарату на лікарський засіб Норматин необхідно відразу ж припинити прийом попереднього препарату і розпочати застосування лікарського засобу Норматин, як описано вище.

Діти.

Необхідно ретельно оцінити співвідношення користі/ризику застосування тимололу дітям, перш ніж застосовувати лікарський засіб. Потрібно провести ретельне обстеження та оцінити анамнез перед початком застосування тимололу дітям для визначення наявності системних порушень.

Відсутні спеціальні рекомендації щодо дозування, оскільки наявні клінічні дані обмежені (див. розділ «Фармакодинаміка»). Однак, якщо користь переважає над ризиками, то рекомендується застосовувати найнижчу добову дозу.

Для обмеження розвитку побічних реакцій очні краплі слід закапувати по 1 краплі в уражене око на добу.

Якщо внутрішньоочний тиск недостатньо контролюється, то можна розглянути підвищення дози до 2 крапель в уражене око на добу. При застосуванні 2 рази на добу слід витримувати інтервал 12 годин між застосуваннями.

Окрім того, за пацієнтами, а особливо новонародженими, слід ретельно спостерігати після першого застосування дози протягом 1–2 годин у кабінеті лікаря та ретельно контролювати місцеві та системні побічні реакції до проведення хірургічного втручання.

При застосуванні в педіатрії концентрація діючої речовини 0,1 % може бути достатньою.

Системна абсорбція при місцевому застосуванні бета-адреноблокаторів після закапування може бути зменшена шляхом носослізної оклюзії та закриття повік протягом якомога довшого періоду (наприклад на 3–5 хвилин) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).

Лікарський засіб застосовувати тільки для тимчасового лікування дітей.

Діти. Через обмежені дані тимолол може бути рекомендований тільки у разі первинної вродженої та первинної ювенільної глаукоми протягом перехідного періоду до прийняття рішення про хірургічне втручання або призначення інших варіантів лікування.

Симптоми

Передозування слід уникати. Кількість тимололу, отримана внаслідок застосування 30 крапель цього лікарського засобу, дорівнює загальній кількості тимололу, яка абсорбується у разі прийому 1 таблетки тимололу перорально. Але, оскільки тимолол швидко всмоктується через слизову оболонку носа та ока, навіть кілька крапель можуть викликати аритмію, транзиторне уповільнення частоти пульсу, зниження артеріального тиску та бронхоспазм.

Лікування

У разі передозування слід проводити симптоматичну терапію. Застосовують адренергічні агоністи (наприклад ізопреналін, добутамін, допамін).

Тимолол зазвичай добре переноситься. Як і інші офтальмологічні лікарські засоби, що застосовуються місцево, тимолол абсорбується в системний кровообіг. Це може викликати побічні реакції, подібні тим, що спостерігаються при застосуванні системних бета-адреноблокаторів.

Частота виникнення системних побічних реакцій після місцевого офтальмологічного застосування нижча, ніж при системному застосуванні.

Нижченаведені побічні реакції включають реакції, що характерні для класу офтальмологічних бета-адреноблокаторів.

Частота реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до

З боку органів зору:

нечасто — зниження чутливості рогівки, поверхневий плямистий кератит; рідко — синдром сухого ока, блефарокон’юнктивіт, порушення зору, включаючи рефракційні зміни (через відміну міотичних засобів у деяких випадках), диплопія (двоїння в очах), птоз (опущення повіки); дуже рідко — кальцифікація рогівки (у зв’язку з використанням очних крапель, що містять фосфати, у деяких пацієнтів із значно ураженими рогівками).

З боку серця:

нечасто — брадикардія; рідко — серцева недостатність, аритмії.

З боку судин:

рідко — артеріальна гіпотензія, зниження периферичної та церебральної перфузії крові.

З боку нервової системи:

часто — головний біль; рідко — запаморочення.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

нечасто — задишка; рідко — бронхоспазм (особливо у пацієнтів із бронхоспастичними захворюваннями, такими як астма або серцева недостатність), закладеність носа.

З боку психіки:

нечасто — депресія; рідко — галюцинації, занепокоєння, нічні кошмари, сплутаність (затьмарення) свідомості.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

рідко — реакції гіперчутливості: висипання, кропив’янка, алопеція.

Загальні порушення:

нечасто — втомлюваність; рідко — астенія (загальна слабкість).

Окрім зазначеного вище, при застосуванні крапель очних тимололу можуть виникати побічні реакції, які викликають бета-адреноблокатори під час системного застосування.

З боку імунної системи:

системні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, свербіж, анафілактичну реакцію.

З боку обміну речовин і харчування:

гіпоглікемія.

З боку психіки:

безсоння, втрата пам’яті, галюцинації.

З боку нервової системи:

втрата свідомості, інсульт, ішемія головного мозку, посилення ознак і симптомів міастенії гравіс, парестезія.

З боку органів зору:

ознаки і симптоми подразнення очей (наприклад, печіння, гострий біль, свербіж, сльозотеча, почервоніння), кератит, нечіткість зору, відшарування хоріону після фільтрувальної операції (див. «Особливості застосування»), ерозія рогівки.

З боку серця:

біль у грудях, прискорене серцебиття, набряк, застійна серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, зупинка серця.

З боку судин:

феномен Рейно.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

кашель.

З боку травного тракту:

дисгевзія (розлад смаку), нудота, диспепсія (розлад травлення), діарея, сухість у роті, біль у животі, блювання.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

псоріазоподібні висипи або загострення псоріазу.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини:

міалгія (біль у м’язах).

З боку статевих органів і молочної залози:

статева дисфункція, знижене лібідо.