ТЕТРАЦИКЛІН мазь очна 1% по 3г

діюча речовина: тетрацикліну гідрохлорид;

1 г мазі містить 10,82 мг тетрацикліну гідрохлориду (еквівалентно 10 мг тетрацикліну);

допоміжні речовини: ланолін, парафін білий м’який.

Мазь очна.

Основні фізико-хімічні властивості: мазь однорідної консистенції від жовтуватого до жовтого кольору.

Засоби, що діють на органи чуття. Засоби, що застосовуються в офтальмології. Протимікробні засоби. Антибіотики. Код АТХ S01A A09.

Фармакодинаміка.

Бактеріостатичний антибіотик з групи тетрациклінів. Порушує утворення комплексу між транспортною РНК і рибосомою, що призводить до порушення синтезу білка.

Активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів – Staphylococcus aureus, Streptococcus epidemicus, (Streptococcus pyogenes), Streptococcus pneumoniae(Diplococcus pneumoniae), Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Klebsiella pneumoniae, Francisella tularensis(Pasteurella tularensis), Yersinia pestis(Pasteurella pestis), Escherichia coli, Bacillus anthracis, а також Chlamydia trachomatis.

Hеефективний щодо деяких штамів Haemophilus influenzae, Klebsiella spp., Аеrobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Фармакокінетика.

При місцевому застосуванні системна абсорбція низька.

Захворювання очей інфекційної природи: кон’юнктивіти, кератити, блефарити, трахома.

Підвищена чутливість до тетрацикліну або до аналогічних йому антибіотиків (доксицикліну, метацикліну, окситетрацикліну) та допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад». Грибкові захворювання, червоний вовчак, глибокі або колоті рани, тяжкі опіки, тривале застосування при захворюваннях печінки або нирок, лейкопенія. Вагітність та період годування груддю. Дитячий вік до 8 років.

При місцевому офтальмологічному застосуванні тетрацикліну слід мати на увазі, що його бактеріостатична дія може перешкоджати бактерицидній дії пеніцилінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів. Слід уникати їх одночасного застосування, як місцевого, так і системного.

Застосування тетрацикліну пацієнтами, які використовують розчин для контактних лінз, що містить 0,004 % тіомерсалу, пов’язують з різними за ступенем тяжкості очними реакціями (почервоніння очей, подразнення, блефарит), тому слід уникати їх одночасного застосування.

Слід уникати одночасного офтальмологічного застосування тетрацикліну і місцевих кортикостероїдів (див. розділ «Особливості застосування»). 

Для підвищення активності можливе сумісне застосування з еритроміцином, олеандоміцином, препаратами нітрофуранового ряду.

Якщо протягом кількох днів застосування стан пацієнта не покращився, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо подальшого застосування препарату.

Слід уникати одночасного офтальмологічного застосування тетрацикліну і місцевих кортикостероїдів (дексаметазон, преднізолон, гідрокортизон) через можливість маскування клінічних ознак бактеріальних, вірусних або грибкових інфекцій. Кортикостероїди можуть пригнічувати реакції гіперчутливості до тетрацикліну.

Як і інші антибактеріальні лікарські засоби, при тривалому застосуванні тетрациклін може призвести до надмірного росту нечутливих штамів або грибків. У разі появи суперінфекції рекомендується проведення відповідного лікування.

Через можливий розвиток фотодерматозів (підвищеної фоточутливості при застосуванні антибіотиків класу тетрациклінів) його не слід застосовувати в разі перебування на сонячному світлі або під впливом УФ-опромінення.

Застосування тетрацикліну слід припинити при першій появі шкірних висипань або інших ознак гіперчутливості.

При наявній інфекції очей пацієнти не повинні носити контактні лінзи.

Оскільки препарат як допоміжну речовину містить ланолін, він може спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Ефективність та безпека застосування препарату у період вагітності або годування груддю вивчені недостатньо, тому препарат не слід застосовувати цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Як і при застосуванні всіх офтальмологічних засобів, можливе тимчасове затуманення зору або інші порушення зору, що може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. До відновлення чіткості зору пацієнтам слід утримуватись від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Дозування.

Залежно від тяжкості стану смужку очної мазі довжиною 1–1,5 см наносять в складку кон’юнктиви нижньої повіки 3–4 рази на добу, в більш тяжких випадках – до 6 разів на добу.

Тривалість лікування визначає лікар і зазвичай вона становить від 5 до 7 днів. Після полегшення симптомів лікування слід продовжити ще 2–3 дні. При більш тяжких інфекціях очей, гострій або хронічній трахомі курс лікування може тривати до 1–2 місяців, при цьому тетрациклін можна комбінувати з пероральним застосуванням антибіотика.

При одночасному застосуванні з іншими офтальмологічними препаратами інтервал між нанесенням повинен становити не менше 10 хвилин, очну мазь слід наносити в останню чергу.

Дуже важливо дотримуватись гігієни при нанесенні очної мазі, тому не слід торкатися кінчиком тюбика очей або навколишніх поверхонь.

Спосіб застосування.

1. Смужку очної мазі (1–1,5 см) обережно наносять у кон’юнктивальний мішок ураженого ока так, щоб кінчик тюбика не торкався повік або оточуючих поверхонь.

2. Повіки закривають на 1–2 хвилини і рухами очного яблука у різні боки переносять ліки по всій поверхні.

3. Чистою серветкою знімають зайву кількість мазі з повік та вій. Іншою частою серветкою протирають кінчик тюбика і щільно закривають.

4. Якщо необхідно нанести тетрациклін і в інше око, повторюють всі описані кроки.

Діти.

Не застосовують для лікування дітей віком до 8 років.

При місцевому застосуванні випадки передозування не описані.

Повідомляли про нижчезазначені побічні реакції помірного ступеня, які швидко проходять після припинення лікування.

З боку органів зору: затуманення зору, відчуття печіння, гострого болю, свербежу очей або повік, гіперемія кон’юнктиви, набряк повік, посилена сльозотеча та біль в очах.

З боку імунної системи: місцеві алергічні реакції – дерматит, висип, свербіж, фотодерматит (підвищена чутливість до сонячного світла та УФ-опромінення); генералізовані алергічні реакції, зокрема висипання, набряк Квінке, свербіж та набряк обличчя, язика, горла, запаморочення, задишка. У таких випадках застосування мазі слід припинити.

З боку шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, можливі запальні процеси в ділянці язика, стоматит, гастрит, проктит.