УЛЬКАВІС таблетки по 120мг №112

Дорослим і дітям віком від 14 років застосовувати по 1 таблетці 4 рази на добу або по 2 таблетки 2 рази на добу за 30 хвилин до їди та на ніч.

Дітям віком від 8 до 14 років застосовувати по 1 таблетці 2 рази на добу за 30 хвилин до їди.

Дітям віком від 4 до 8 років призначати у дозі 8 мг/кг/добу, відповідно до маси тіла:

• Дітям з масою тіла від 15 кг до 30 кг застосовувати 1 таблетку на добу за 30 хвилин до їди.
• Дітям з масою тіла більше 30 кг застосовувати по 1 таблетці 2 рази на добу за 30 хвилин до їди.

Таблетки необхідно ковтати цілими та запивати достатньою кількістю води. Тривалість курсу лікування – 4–8 тижнів. Протягом, як мінімум, наступних 2 місяців не слід приймати препарати, які містять вісмут.

При наявності Helicobacter pylori застосовувати у схемах лікування: при квадротерапії рекомендується поєднання прийому Улькавісу®, таблеток по 120 мг, 4 рази на добу з тетрацикліном 500 мг 4 рази на добу, метронідазолом 500 мг 3 рази на добу та інгібітором протонної помпи (омепразолом, лансопразолом, рабепразолом, пантопразолом або езомепразолом) у стандартній терапевтичній дозі 2 рази на добу.

Тривалість комбінованої терапії – 10–14 днів.

Для поліпшення регенерації виразкового дефекту можливе подальше лікування Улькавісом®: по 1 таблетці 4 рази на добу – за 30 хвилин до сніданку, обіду, вечері і перед сном. Загальна тривалість терапії Улькавісом® – до 6 тижнів (максимум – 8 тижнів).

Спосіб застосування

Таблетку слід ковтати цілою та запивати достатньою кількістю води.

Діти.

Улькавіс® можна застосовувати дітям віком від 4 років.

Виникає у разі частого прийому великих доз лікарського засобу та може проявлятися через 10 днів симптомами, характерними для ниркової недостатності (підвищення рівня вісмуту у плазмі крові).

У разі порушення функції нирок, що супроводжується високим вмістом вісмуту в плазмі крові, застосовують хелатну терапію з комплексоутворювальними сполуками – димеркаптобурштиновою та димеркаптопропансульфоновою кислотами.

Лікування полягає у промиванні шлунка з наступним застосуванням активованого вугілля та осмотичних проносних засобів. Абсорбція вісмуту як додаткове лікування не обов’язкова.

Концентрацію вісмуту в крові та сечі слід визначати у разі гострої та хронічної інтоксикації для виявлення зв’язку будь-яких симптомів із підвищеним рівнем вісмуту.

При супутніх тяжких захворюваннях нирок хелатна терапія має супроводжуватись гемодіалізом.