ДИЦИНОН раствор для инъекций по 250/2мл по 2мл №50

Препарат застосовувати внутрішньовенно (повільно) або внутрішньом’язово. Оптимальна добова доза для дорослих становить 10-20 мг/кг маси тіла, яка вводиться за 3-4 прийоми (у більшості випадків вводять вміст 1-2 ампул 3-4 рази на добу). Добова доза для дітей становить половину дози для дорослих.

Оперативні втручання: за 1 годину до оперативного втручання вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово вміст 1-2 ампул. Під час операції вводити внутрішньовенно вміст 1-2 ампул; введення цієї дози можна повторити. Після операції вводити вміст 1-2 ампул кожні 4-6 годин до зникнення ризику кровотечі.

Неонатологія: препарат вводити внутрішньом’язово у дозі 10 мг/кг маси тіла (0,1 мл = 12,5 мг). Лікування необхідно розпочати протягом перших 2-х годин після народження. Потім вводити препарат кожні 6 годин протягом 4 діб до сукупної дози 200 мг/кг.

Дицинон можна застосовувати місцево (шкірний трансплантат, видалення зуба) за допомогою стерильної марлевої серветки, змоченої препаратом. Можливе комбіноване застосування пероральної форми препарату з парентеральним введенням. 

Порушення функції печінки та нирок. Клінічних даних щодо рекомендацій із дозування недостатньо, тому таким пацієнтам препарат слід застосовувати з обережністю.

Діти.

Препарат протипоказаний дітям із гемобластозом (лімфатична і мієлоїдна лейкемія, остеосаркома).

Дані відсутні. У разі передозування лікування симптоматичне.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, припливи, парестезії нижніх кінцівок.

З боку серцево-судинної системи: тромбоемболія, артеріальна гіпотензія, зниження перфузії тканин, що самостійно відновлюється через деякий час.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, абдомінальний біль.

З боку імунної системи: алергічні реакції, підвищена чутливість, висипання на шкірі, кропив’янка, свербіж, анафілактичний шок, загострення перебігу бронхіальної астми, описано випадок ангіоневротичного набряку.

З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку кістково-м’язової системи: артралгія.

Інші: астенія, підвищена температура, бронхоспазм, гостра порфірія.

Порушення у місці введення: свербіж, почервоніння.

Усі побочні ефекти слабкі і транзиторні.

У дітей, яких лікували етамзилатом для запобігання кровотечі при гострій лімфатичній і мієлоїдній лейкемії, частіше відзначали тяжку лейкопенію.