ДОРСУМ раствор для инъекций по 500мг/5мл по 5мл №10

Призначений тільки для внутрішньовенного та внутрішньом’язового застосування. Загальна доза для дорослих не повинна перевищувати 30 мл на добу протягом не більше 3 днів поспіль, за винятком лікування правця. У разі, якщо стан пацієнта потребує продовження лікування метокарбамолом, подібний курс можна повторити після 48-годинної перерви. Дозування та частота ін’єкцій повинні ґрунтуватися на тяжкості стану та реакції на лікування.

Для полегшення симптомів середнього ступеня тяжкості достатньою може бути одна доза 1 грам. Для найважчих випадків або в післяопераційному стані додаткові дози в 1 грам можна повторювати кожні 8 годин, максимум до 3 г на добу протягом не більше 3 днів поспіль.

Інструкції з внутрішньовенного застосування.

Розчин метокарбамолу можна вводити нерозведеним безпосередньо у вену з максимальною швидкістю 3 мл/хв. Одна ампула застосовується як одноразова доза. Також його можна додавати до внутрішньовенної крапельниці 0,9 % розчину натрію хлориду або до 5 % розчину декстрози. Препарат не слід розводити більше ніж у 250 мл.

ПІСЛЯ ЗМІШУВАННЯ ГОТОВИЙ РОЗЧИН ДЛЯ ВНУТРІШНЬОВЕННОЇ ІНФУЗІЇ НЕ СТАВИТИ У ХОЛОДИЛЬНИК. Необхідно бути обережним для запобігання судинної екстравазації цього гіпертонічного розчину, оскільки можливе виникнення тромбофлебіту. Найкраще, щоб пацієнт знаходився у горизонтальному положенні під час та протягом щонайменше 10-15 хвилин після ін’єкції.

Інструкції з внутрішньом’язового застосування.

У разі, якщо передбачено внутрішньом’язове введення, у кожну сідничну ділянку слід вводити не більше 5 мл. При необхідності, ін’єкцію можна повторити з інтервалом 8 годин.

Не рекомендується для підшкірного введення.

Спеціальні інструкції щодо застосування при правці.

Існують клінічні дані, які свідчать про те, що метокарбамол може сприятливо впливати на контроль нервово-м’язових проявів правця. Проте це не замінює звичайну процедуру обробки рани, застосування правцевого антитоксину, пеніциліну, трахеотомії, контролю балансу рідини та симптоматичне лікування. Ін’єкційний метокарбамол слід якомога швидше додати до курсу лікування.

Для дорослих. Вводити 10 мл або 20 мл безпосередньо у трубку попередньо вставленої голки. Додаткові 10 мл або 20 мл можуть бути додані до розчину для інфузії таким чином, щоб загальна початкова доза становила 30 мл. Цю процедуру слід повторювати кожні 6 годин при необхідності.

Для дітей. Рекомендована мінімальна початкова доза становить 15 мг/кг або 500 мг/м2. При необхідності цю дозу можна повторювати кожні 6 годин. Загальна доза не повинна перевищувати 1,8 г/м2 протягом 3 днів поспіль. Підтримуючі дози можуть бути введені шляхом ін’єкції в трубку або шляхом внутрішньовенної інфузії з відповідною кількістю рідини (див. Інструкції з внутрішньовенного застосування).

Діти.

Безпека та ефективність ін’єкційного метокарбамолу у педіатричних пацієнтів не встановлена, крім випадків застосування при правці (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Інформація про гостру токсичність метокарбамолу обмежена. Передозування метокарбамолу часто поєднується з алкоголем або іншим засобами, що пригнічують ЦНС, та включає такі симптоми: нудота, сонливість, розмитість зору, артеріальна гіпотензія, судоми та кома. У постмаркетинговому періоді повідомляли про летальні випадки від передозування метокарбамолу або при його застосуванні разом з іншими засобами, що пригнічують ЦНС, алкоголем або психотропними засобами.

Лікування

Допомога при передозуванні включає симптоматичне та підтримуюче лікування. Підтримуючі заходи включають забезпечення прохідності дихальних шляхів, моніторинг виходу сечі та життєво важливих показників організму, а також, при необхідності, внутрішньовенне введення рідин. Ефективність гемодіалізу в разі передозування невідома.

Повідомляли про такі побічні реакції при застосуванні метокарбамолу (деякі з них можуть бути пов’язані з надмірно швидким введенням внутрішньовенної ін’єкції):

З боку тіла в цілому: анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, гарячка, головний біль.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, почервоніння (приливи), артеріальна гіпотензія, втрата свідомості, тромбофлебіт.

У більшості випадків повернення до свідомості відбувалося самостійно. В інших випадках для прискорення застосовували адреналін, ін’єкційні стероїди та/або ін’єкційні антигістамінні засоби.

З боку травної системи: диспепсія, жовтяниця (у тому числі холестатична жовтяниця), нудота та блювання.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.

З боку нервової системи: амнезія, сплутаність свідомості, диплопія, непритомність або переднепритомний стан, сонливість, безсоння, легка м’язова дискоординація, ністагм, в’ялість, судоми (у тому числі епілептичні напади), запаморочення.

Повідомляли про початок судомних нападів під час внутрішньовенного введення метокарбамолу у пацієнтів, які страждають на епілепсію, однією із причин якої може бути психічна травма від проведення процедури. Незважаючи на повідомлення про успішність припинення епілептиформних судом при застосуванні метокарбамолу, застосовувати його пацієнтам з епілепсією не рекомендується.

З боку шкіри: свербіж, висипання, кропив’янка.

З боку органів чуття: розмитість зору, кон’юнктивіт, закладеність носа, металевий присмак.

Інше біль та лущення у ділянці ін’єкції.