ЭФОКС Лонг капсулы пролонгированного действия по 50мг №30
| Производитель | ЭЙСИКА ФАРМАСЬЮТИКАЛЗ ГМБХ |
| Признак производителя | Импортный |
| Страна производителя | Германия |
| Бренд | ЭФОКС ЛОНГ |
| Первичная упаковка | Блистер |
| Форма выпуска | Капсулы |
| Количество в упаковке | 30 |
| Действующее вещество | изосорбид мононитрат |
| Можно взрослым | Можно |
| Можно детям | Нет |
| Можна беременным | По назначению врача |
| Можно кормящим | Нет |
| Можно аллергикам | С осторожностью |
| Можно диабетикам | С осторожностью |
| Можно водителям | Нет |
| Способ применения | Внутренне |
| Взаимодействие с пищей | Не имеет значения |
| Условия отпуска | По рецепту |
| Температура хранения | не выше 30 С |
| Чуствительность к свету | Нет |
Фармакотерапевтична група
Вазодилататори, що застосовуються у кардіології.
Код АТХ С01D A14.
Показання
Профілактика та довготривале лікування стенокардії.
Протипоказання
- Гіперчутливість до ізосорбіду мононітрату, інших нітратних сполук або до будь-якої допоміжної речовини;
- гостра недостатність кровообігу (шок, судинний колапс);
- гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення;
- кардіогенний шок (якщо тільки достатній лівошлуночковий кінцево-діастолічний тиск не підтримується завдяки внутрішньо-аортальній контрпульсації або застосуванню лікарських засобів з позитивним інотропним ефектом);
- гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
- констриктивний перикардит;
- тампонада серця;
- тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.);
- тяжка анемія;
- тяжка гіповолемія.
- Під час терапії нітратами не можна застосовувати інгібітори фосфодіестерази (силденафіл, тадалафіл, варденафіл) (див. розділи «Особливості застосування» та
«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
- Під час терапії нітратами не можна застосовувати розчинний стимулятор гуанілатциклази – ріоцигуат (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Спосіб застосування та дози
Приймати не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).
Препарат призначати дорослим по 1-2 капсули (50-100 мг ізосорбіду мононітрату) один раз на добу (вранці). Максимальна добова доза – 100 мг.
Режим дозування слід визначати відповідно до клінічної відповіді пацієнта. Лікування слід розпочинати з низької дози і поступово збільшувати дозу до потрібного рівня. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання.
Окремі популяції
Пацієнти літнього віку
Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.
Педіатрична популяція
Безпека та ефективність препарату у дітей на даний час не встановлені.
Діти. Не застосовувати.
Передозування
Симптоми передозування: зниження систолічного артеріального тиску до ≤ 90 мм рт. ст., у поєднанні з ортостатичною дисфункцією, блідістю, посиленим потовиділенням, слабким пульсом, (рефлекторною) тахікардією, запамороченням (у тому числі постуральним), сонливістю, головним болем, астенією, нудотою, блюванням, діареєю, припливами.
Відомі випадки метгемоглобінемії у пацієнтів після прийому інших органічних нітратів. У високих дозах (понад 20 мг/кг маси тіла) під час біотрансформації ізосорбіду мононітрату вивільняються нітритні іони, що можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз, пригнічення дихання, тахіпное, відчуття тривожності, втрату свідомості та зупинку серця. Не можна виключити можливості цих побічних реакцій при передозуванні ізосорбіду мононітрату. Надмірні дози можуть спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, що іноді призводить до церебральних симптомів.
У випадках хронічного передозування визначається підвищений рівень метгемоглобіну, однак клінічне значення цього явища не оцінюється однозначно.
Лікування. Загальні заходи:
- негайно припинити застосування препарату;
- у випадку артеріальної гіпотензії, спричиненої нітратами, покласти пацієнта на горизонтальну поверхню з опущеним узголів’ям, нижні кінцівки припідняти; забезпечити промивання шлунка; забезпечити надходження кисню; потрібно моніторувати основні життєві показники та, у разі потреби, коригувати їх в умовах відділення інтенсивної терапії; відновити об’єм плазми (внутрішньовенне уведення рідини); у виняткових випадках до інфузійного розчину, що використовується для заміщення об’єму, можна додати добутамін або інші судинозвужувальні засоби. Адреналін та порівнянні засоби протипоказані; провести спеціальну протишокову терапію (пацієнт повинен перебувати у відділенні інтенсивної терапії).
Спеціальні заходи:
- дії, направлені на підвищення артеріального тиску, якщо він надто низький;
- застосування судинозвужувальних засобів можливе тільки у разі, якщо пацієнт не реагує на введення рідини.
Лікування метгемоглобінемії
Залежно від ступеня метгемоглобінемії, може бути показане застосування таких антидотів:
Вітамін С: 1 г перорально або внутрішньовенно у вигляді натрієвої солі.
Метиленовий синій: до 50 мл 1 % розчину метиленового синього внутрішньовенно.
Толуїдиновий синій: спершу 2-4 мг/кг маси тіла винятково внутрішньовенно; якщо необхідно, лікування можна повторювати з інтервалами в 1 годину у дозі 2 мг/кг маси тіла.
Кисень, розпочати штучну вентиляцію легень, гемодіаліз, замісне переливання крові, реанімаційні заходи.
При наявності ознак зупинки дихання та кровообігу негайно розпочати реанімаційні заходи.
ОТЗЫВЫ ЭФОКС Лонг капсулы пролонгированного действия по 50мг №30
Отзывов пока нет