Максибрен 250 мг №20 табл.

Фармакотерапевтична група

Психостимулюючі та ноотропні засоби. Код АТХ N06B X.

Показання

• Астенічні та тривожно-невротичні стани (емоційна лабільність, погіршення пам’яті, зниження концентрації уваги), неспокій, страх, тривожність, невроз нав’язливих станів.
• У дітей від 8 років — заїкання, енурез, тики.
• У людей літнього віку — безсоння, нічний неспокій.
• Профілактика стресових станів, перед операціями чи болючими діагностичними дослідженнями.
• Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язане з дисфункцією вестибулярного апарату, профілактика захитування.
• Як допоміжний засіб під час лікування абстинентного синдрому при алкоголізмі.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Гостра ниркова недостатність.

Спосіб застосування та дози

Максібрен приймати внутрішньо перед їжею.

При астенічних та тривожно-невротичних станах дорослим призначати по 250–500 мг 3 рази на добу. Вища разова доза для дорослих — 750 мг, для пацієнтів літнього віку — 500 мг.

Курс лікування становить 2–3 тижні. У разі необхідності курс лікування можна збільшити до 4 — 6 тижнів.

Дітям віком від 8 років — по 250 мг 3 рази на добу, дітям віком від 14 років — дози, як для дорослих.

При запамороченні, пов’язаному з дисфункцією вестибулярного апарату інфекційного генезу і при хворобі Меньєра Максібрен призначати по 750 мг 3 рази на день протягом 5–7 днів, при зменшенні вираженості вестибулярних розладів — по 250–500 мг 3 рази на добу протягом 5–7 днів, а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. При відносно легкому перебігу захворювань Максібрен застосовувати по 250 мг 2 рази на добу протягом 5–7 днів, а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 7–10 днів.

При запамороченні, пов’язаному з дисфункцією вестибулярного апарату судинного та травматичного генезу, Максібрен призначати по 250 мг 3 рази на добу протягом 12 днів.

Для профілактики захитування призначати у дозі 250–500 мг одноразово за 1 годину до передбачуваного початку хитавиці або при появі перших симптомів захитування.

Дія Максібрену посилюється при збільшенні дози препарату. У разі наявності виражених проявів (блювання та нудота) застосування препарату є малоефективним навіть у дозі 750–1000 мг.

Для купірування алкогольного абстинентного синдрому Максібрен у перші дні лікування, призначати по 250–500 мг 3 рази на добу і 750 мг на ніч, з поступовим зниженням добової дози до звичайної для дорослих.

Якщо прийом однієї або кількох доз був пропущений, продовжувати прийом у раніше призначених дозах. При погіршенні самопочуття хворому слід проконсультуватися з лікарем.

Діти

Препарат можна застосовувати у дітей віком від 8 років.

Передозування

Максібрен — малотоксичний препарат, лише у добовій дозі 7–14 г при тривалому застосуванні він може бути гепатотоксичним.

Зазначені дози значно перевищують рекомендовану дозу (середня терапевтична доза становить 750–2500 мг). Лише при вищій застосовуваній дозі спостерігалися еозинофілія та жирова дистрофія печінки. При застосуванні препарату в менших дозах таких змін не було.

Симптоми: сонливість, нудота, блювання, можливий розвиток артеріальної гіпотензії, гостра ниркова недостатність.

Лікування: промивання шлунка. Терапія симптоматична.

При ускладненнях (артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність) вживати допоміжні та симптоматичні заходи.