ПИМАФУКОРТ мазь по 15г

Фармакотерапевтична група

Кортикостероїди для застосування у дерматології. Кортикостероїди у комбінації з антибіотиками. Код АТХ D07С А01.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб наносити тонким шаром на уражені ділянки шкіри 2–4 рази на добу. Тривалість курсу лікування визначає індивідуально лікар залежно від характеру захворювання. Курс лікування, як правило, не має перевищувати 14 днів.

Пімафукорт у даній лікарській формі застосовується, переважно, для лікування хронічних захворювань шкіри, при яких виникають ураження, що супроводжуються лущенням, сухістю, тріщинами, та при себореї.

Діти

Препарат застосовувати дітям віком від 1 року, під наглядом лікаря.

Передозування

Даних щодо випадків передозування немає. Є теоретична можливість ототоксичної дії неоміцину у разі нанесення препарату на ділянку зовнішнього слухового проходу при наявності перфорації барабанної перетинки та прямої дії неоміцину на середнє вухо. В окремих випадках при випадковому прийомі всередину вмісту цілої упаковки  лікарського засобу Пімафукорт імовірна переносимість препарату без розвитку токсичних ефектів.

Побічні реакції

Рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000)

З боку ендокринної системи

Адренокортикальна супресія внаслідок місцевого застосування препаратів, що містять кортикостероїди, рідко спостерігається у дорослих. Не передбачається, що вона може виникнути внаслідок застосування лікарського засобу Пімафукорт. Можливість розвитку системних ефектів збільшується при використанні оклюзійної пов’язки, нанесенні на великі ділянки шкіри, при застосуванні протягом тривалого часу, а також у дітей.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

• При застосуванні лікарського засобу Пімафукорт спочатку може виникнути незначне загострення з боку шкіри. Це не потребує припинення лікування.
• Реакції гіперчутливості, печіння та подразнення шкіри, дерматит, екзема, контактний дерматит;
• Контактні алергічні реакції, особливо на неоміцин;
• Можуть виникнути побічні ефекти кортикостероїдів, але ймовірність їх виникнення при застосуванні гідрокортизону нижча, ніж при застосуванні кортикостероїдів більш високої активності:

1. атрофія шкіри, часто необоротна, що супроводжується потоншанням шкіри, телеангіоектазіями, пурпурою та стріями;
2. розацеаподібний та періоральний дерматит, що супроводжується або не супроводжується атрофією шкіри;
3. ефект «рикошету», що може спричинити стероїдну залежність;
4. уповільнене загоювання ран;
5. депігментація, гіпертрихоз.

Ризик виникнення місцевих побічних реакцій зростає при збільшенні тривалості лікування. Використання оклюзійної пов’язки (целофанової) або застосування у ділянці шкірних складок збільшує  такий ризик. Шкіра обличчя, волосистої ділянки шкіри голови та геніталій є особливо чутливою до виникнення місцевих реакцій.

При невідповідному застосуванні бактеріальні, паразитарні, грибкові та вірусні інфекції можуть маскуватися та/або загострюватися.

Дуже рідко (<1/10000)

• З боку органів зору: підвищення внутрішньоочного тиску, збільшення ризику розвитку катаракти. Частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними)
• З боку органів зору: розмитий зір.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, свербіж, пустульозне акне.
• Ризик системних ефектів підвищується у таких випадках: застосування з використанням пов’язки (целофанова пов’язка) або у ділянках шкірних складок; застосування на великих ділянках шкіри; довготривале лікування; застосування дітям (діти надзвичайно чутливі через те, що у них тонша шкіра та відносно велика площа її поверхні); наявність компонентів або допоміжних речовин, що посилюють проникнення через роговий шар та/або посилюють ефект діючої речовини.
• Ризик розвитку місцевих побічних реакцій збільшується зі зростанням сили дії препарату та тривалості лікування. Застосування із використанням пов’язки  (целофанова пов’язка) або у ділянках шкірних складок підвищує цей ризик. Шкіра обличчя та волосистої ділянки голови, а також геніталій особливо чутлива. При невідповідному застосуванні, а також при наявності бактеріальних, паразитарних, грибкових або вірусних інфекцій прояви цих захворювань можуть маскуватися та/або посилюватися.