СЕНАДЕ таблетки по 13,5мг №500

Препарат застосовувати внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю рідини, зазвичай увечері перед сном або вранці.

Дорослим і дітям віком від 12 років рекомендується приймати по 2 таблетки 1–2 рази на добу.

Максимальна добова доза – 4 таблетки.

Слід приймати найменшу ефективну дозу препарату, необхідну для відновлення нормальної функції кишечнику.

Препарат призначений для короткотривалого лікування.

Пацієнтам літнього віку варто розпочинати лікування з дози 1 таблетка.

Не рекомендується застосування препарату дітям віком до 12 років.

При передозуванні може розвинутися діарея, яка може супроводжуватися у деяких випадках сильним подразненням кишечнику, що спричиняє порушення водно-сольового балансу, втратою води та електролітів, кишкові коліки, подразнення органів травного тракту, спричинює нудоту, епігастральний біль, судоми, погіршення функції кишечнику, судинний колапс та метаболічний ацидоз. Електроліти, зокрема калій потрібно контролювати. Це важливо для пацієнтів літнього віку. При постійному прийомі більших доз може призвести до токсичного гепатиту. При передозуванні можливий колікоподібний біль у животі, диспепсія, що потребує відміни препарату. Застосування великих доз може спричинити атрофію гладкої мускулатури товстої кишки і порушення її іннервації.

Лікування симптоматичне, включаючи промивання шлунка. Якщо існує небезпека серйозної діареї, рекомендована регідратація (прийом великої кількості води).

Препарат зазвичай добре переноситься, але рідко можливе виникнення побічних ефектів, які зазвичай є оборотними і швидко минають після припинення прийому препарату або зменшення його дози.

З боку шлунково-кишкового тракту: у поодиноких випадках можливі анорексія, скарги на спастичний біль у животі, діарею; при тривалому застосуванні – нудота, блювання, метеоризм, псевдомеланоз кишечнику, атонія товстого кишечнику, порушення травлення, коліки, втрата маси тіла. При тривалому застосуванні/зловживанні проносними засобами можуть спостерігатися відкладання пігментів у слизовій оболонці кишечнику (псевдомеланоз), що є безпечним і, як правило, зникають після припинення прийому препарату.

З боку нирок та сечовидільної системи: зміна кольору сечі (червона або коричнева залежно від показника рН, що не має клінічного значення); при тривалому застосуванні/зловживанні – протеїнурія, гематурія, гіперальдостеронізм, гіпокальціємія.

З боку обміну речовин і метаболізму: тривале застосування проносних засобів може призвести до втрати електролітів, головним чином калію, що може спричинити порушення серцевої діяльності, особливо при одночасному застосуванні з серцевими глікозидами, діуретиками і гормонами кори надниркових залоз; відчуття втоми, м’язову слабкість, судоми, колапс.

З боку імунної системи: можуть спостерігатися алергічні реакції (включаючи шкірні висипання, свербіж, кропив’янку, локальну або генералізовану екзантему).

У випадку будь-якої реакції слід проконсультуватися з лікарем стосовно подальшого застосування препарату.