СУСПРИН таблетки по 8мг №10

Нудота та блювання, спричинені хіміотерапією та променевою терапією

Вибір режиму дозування визначається еметогенністю протипухлинної терапії.

Дорослі

Еметогенна хіміотерапія та променева терапія

8 мг ондасетрону за 1–2 години до початку проведення хіміотерапії або променевої терапії з наступним прийомом 8 мг кожні 12 годин протягом не більше 5 діб.

Високоеметогенна хіміотерапія

24 мг ондасетрону одночасно з 12 мг дексаметазону внутрішньо за 1–2 години до початку проведення хіміотерапії.

Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується приймати 8 мг ондасетрону 2 рази на добу протягом не більше 5 діб після курсу лікування.

Діти віком від 6 місяців

Доза розраховується за площею поверхні або за масою тіла.

За площею поверхні тіла

Ондансетрон призначають безпосередньо перед хіміотерапією у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 5 мг/м2. Внутрішньовенна доза не повинна перевищувати 8 мг. Пероральне застосування розпочинають через 12 годин і продовжують до 5 діб (див. таблицю 1). Загальна добова доза ондансетрону (розділена на декілька прийомів) не повинна перевищувати 32 мг.

Таблиця 1

* застосовувати ондансетрон у формі розчину для орального застосування;

** застосовувати ондансетрон у формі розчину для орального застосування або таблеток.

За масою тіла

Загальна добова доза, розрахована за масою тіла, більша порівняно із загальною добовою дозою, розрахованою за площею поверхні тіла.

Ондансетрон призначають безпосередньо перед хіміотерапією у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 0,15 мг/кг маси тіла. Внутрішньовенна доза не повинна перевищувати 8 мг. У подальшому можливе введення двох внутрішньовенних ін’єкцій з інтервалом 4 години. Пероральне застосування розпочинають через 12 годин і продовжують до 5 діб (див. таблицю 2). Загальна добова доза ондансетрону (розділена на декілька прийомів) не повинна перевищувати 32 мг.

Таблиця 2

* застосовувати ондансетрон у формі розчину для орального застосування;

** застосовувати ондансетрон у формі розчину для орального застосування або таблеток.

Пацієнти літнього віку

Корекції дози ондансертону для пацієнтів літнього віку не потрібно.

Нудота і блювання в післяопераційному періоді

Дорослі

16 мг ондасетрону за 1 годину до проведення анестезії.

Для зупинки післяопераційної нудоти та блювання застосовують ондансетрон у формі розчину для ін’єкцій.

Діти віком від 1 місяця

При цьому показанні рекомендується застосовувати ондансетрон у вигляді розчину для ін’єкцій.

Пацієнти літнього віку

Існує обмежений досвід застосування ондансетрону для профілактики та лікування післяопераційної нудоти і блювання у пацієнтів літнього віку, однак ондансетрон добре переносився пацієнтами віком від 65 років, які отримували хіміотерапію.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

Немає необхідності у корекції добової дози, частоти застосування або шляху введення ондансетрону.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

У пацієнтів із порушеннями функції печінки помірного та тяжкого ступеня кліренс ондансетрону суттєво знижений, а період напіввиведення збільшений. У таких пацієнтів добова доза препарату не повинна перевищувати 8 мг.

Пацієнти з повільним метаболізмом спартеїну/дебризохіну

Період напіввиведення ондансетрону у пацієнтів із порушенням метаболізму спартеїну і дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів після повторного введення концентрація препарату така ж, як і у хворих з неушкодженим метаболізмом. Корекція добової дози або частоти застосування ондансетрону не потрібна.

Діти.

Препарат призначений для застосування дітям віком від 6 місяців (лікування нудоти та блювання, спричинених хіміотерапією).

Для профілактики або лікування післяопераційних нудоти і блювання у дітей віком від 1 місяця рекомендовано застосовувати ондансетрон у вигляді розчину для ін’єкцій.

Симптоми

Даних про передозування ондансетроном недостатньо. У більшості випадків передозування симптоми були схожі на побічні реакції, що виникали у пацієнтів при застосуванні рекомендованих доз (див. розділ «Побічні реакції»). Порушення зору, запор тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія та вазовагальні прояви з транзиторною атріовентрикулярною блокадою ІІ ступеня були зафіксовані при передозуванні. У дітей віком від 12 місяців до 2 років повідомлялося про серотоніновий синдром, що виникав при передозуванні.

Ондансетрон дозозалежно подовжує інтервал QT, тому у випадку передозування рекомендується моніторинг ЕКГ.

Лікування

Специфічного антидоту для ондансетрону немає, тому у разі передозування необхідно застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію.

Застосування іпекакуани не рекомендується, оскільки клінічна відповідь на її введення може гальмуватися внаслідок антиеметичної дії ондансетрону.