АЛМАГЕЛЬ А суспензія оральна по 10мл №20

Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування кислотозалежних захворювань. Антациди. Сполуки алюмінію. Комбінації.

Показання для застосування. Нетривале симптоматичне лікування запальних та ерозивних уражень, які супроводжуються печією, дискомфортом, болем, нудотою, блюванням; при гострих або хронічних запальних процесах чи інших порушеннях слизових оболонок стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки.

Спосіб застосування та дози. Алмагель® А слід застосовувати для лікування дорослих. Перед застосуванням суспензію необхідно зробити однорідною, ретельно струшуючи флакон або обережно розминаючи пакетик. Лікарський засіб не потрібно розводити або запивати. Відмірювання необхідної кількості препарату з флакону відбувається шляхом використання дозувальної ложки, яка міститься у комплекті. При використанні препарату у пакетиках потрібно, тримаючи пакет вертикально, відрізати або відірвати один з кутів у позначеному місці, вміст пакетика вилити через отвір у ложку або безпосередньо у ротову порожнину.

Дози. Застосовувати по 5‒10 мл (1‒2 дозувальні ложки) 3‒4 рази на добу або по 1 пакетику 3‒4 рази на добу за 10‒15 хвилин до їди. У разі призначення препарату у разовій дозі 5 мл рекомендується використовувати Алмагель® А у флаконах, оскільки у такому виді упаковки передбачена дозувальна ложка, яка дає можливість точно відміряти необхідний об’єм препарату. Тривалість лікування препаратом Алмагель® А не повинна перевищувати 7 днів, потім за призначенням лікаря можна продовжити лікування препаратом Алмагель®. Ниркова недостатність. У разі зниження функції нирок добову дозу слід знизити або подовжити інтервали між прийомами відповідно до тяжкості порушення функції.

Діти. Лікарський засіб не призначати дітям, зважаючи на ризик розвитку метгемоглобінемії. У маленьких дітей застосування гідроксиду магнію може спричинити гіпермагніємію, зокрема якщо в них спостерігається порушення функції нирок або зневоднення.

Побічна дія. При застосуванні препарату у рекомендованих дозах побічні ефекти виникають рідко. Побічні ефекти згруповані за частотою відповідно до класифікації MedDRA. Частоту побічних ефектів визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними). З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто ‒ діарея, запор (минає після зниження дози); невідомо ‒ біль у животі, нудота, блювання, спазм шлунка, зміна смакових відчуттів. З боку імунної системи: невідомо ‒ реакції гіперчутливості, у тому числі бронхоспазм, шкірний висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції. Метаболічні та аліментарні розлади: дуже рідко ‒ гіпермагніємія (при тривалому застосуванні гідроксиду магнію у хворих з порушенням функції нирок); невідомо ‒ гіпералюмініємія, гіпофосфатемія (була виявлена після тривалого періоду застосування магнію гідроксиду пацієнтами з порушеннями функції нирок). Тривале застосування солей алюмінію та магнію у високих дозах пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам, які знаходяться на діалізі, а також застосування звичайних доз пацієнтам при обмеженому вживанні фосфатів може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом, а внаслідок розвитку гіпофосфатемії ‒ призвести до посилення процесів резорбції у кістковій тканині та виникнення гіперкальціурії з підвищеним ризиком остеомаляції. У разі виявлення будь-яких побічних реакцій необхідно припинити застосування лікарського засобу та проконсультуватися з лікарем.

Протипоказання. Лікарський засіб не призначати дітям (через ризик розвитку метгемоглобінемії), а також вагітним та жінкам, які годують груддю, зважаючи на вміст бензокаїну. Алмагель® А протипоказано застосовувати при:

• гіперчутливості до будь-яких діючих та/або допоміжних речовин, які входять до складу лікарського засобу;
• підвищеній чутливості до анестетиків;
• хронічному запорі;
• хронічній діареї;
• сильному болю у животі неуточненого генезу, підозрі на гострий апендицит;
• хворобі Альцгеймера;
• тяжких формах ниркової недостатності (через ризик виникнення гіпермагніємії та алюмінієвої інтоксикації);
• гіпофосфатемії;
• вираженому виснаженні пацієнта.