АЛОПУРИНОЛ-КВ таблетки по 300мг №30
| Виробник | КВЗ |
| Ознака виробника | Вітчизняний |
| Країна виробника | Україна |
| Бренд | АЛОПУРИНОЛ |
| Первинна упаковка | блістер |
| Форма випуску | таблетки |
| Кількість в упаковці | 30 |
| Діюча речовина | Аллопуринол |
| Можна дорослим | Можна |
| Можна дітям | з масою тіла більше 45 кг |
| Можна вагітним | Ні |
| Можна годуючим | Ні |
| Можна алергікам | З обережністю |
| Можна діабетикам | З обережністю |
| Можна водіям | З обережністю |
| Спосіб застосування | внутрішньо |
| Взаємодія з їжею | Після прийому їжі |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Температура зберігання | не вище 25 С |
| Чутливість до світла | Ні |
Фармакотерапевтична група
Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти.
Код АТХ М04А А01.
Спосіб застосування та дози
Дорослі. Добова доза визначається індивідуально залежно від рівня сечової кислоти у сироватці крові. Для зменшення ризику виникнення побічних реакцій лікування слід розпочинати з прийому 100 мг алопуринолу 1 раз на добу і підвищувати дозування тільки у випадку, якщо рівень сечової кислоти в сироватці крові знижується недостатньо.
Рекомендуються наступні режими дозування:
при легких станах – від 100 мг до 200 мг на добу;
при помірно тяжких станах – від 300 мг до 600 мг на добу;
при тяжких станах: від 700 мг до 900 мг на добу.
При розрахунку дози препарату на масу тіла пацієнта застосовувати дози 2–10 мг/кг маси тіла на добу.
Діти. Дітям віком від 15 років добова доза алопуринолу становить 10–20 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза – 400 мг. Дітям рідко призначають алопуринол, за винятком злоякісних станів (особливо лейкозів) та деяких ферментних порушень, таких як синдром Леша – Ніхана.
Пацієнти літнього віку. Через відсутність спеціальних даних щодо застосування алопуринолу цій категорії пацієнтів рекомендується використовувати найнижчі терапевтично обґрунтовані дози. Слід враховувати можливість порушення функції нирок у пацієнтів літнього віку.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Оскільки алопуринол та його метаболіти виводяться нирками, при порушенні їх функції можливе передозування, якщо доза не була підібрана належним чином.
При тяжкому порушенні функції нирок максимальна добова доза становить 100 мг. Можливе застосування одноразової дози по 100 мг з інтервалом більше доби (кожні 2–3 дні).
При необхідності підвищення дози слід контролювати сироватковий рівень оксипуринолу, який не має перевищувати 15,2 мкг/мл.
При гемодіалізі після кожного сеансу (2–3 рази на тиждень) застосовувати 300–400 мг алопуринолу.
Необхідно проводити моніторинг концентрації уратів у сироватці крові та рівень сечової кислоти в сечі у зазначені проміжки часу для коригування дози алопуринолу.
Пацієнти з порушенням функції печінки.
Пацієнтам з порушенням функції печінки слід призначати нижчі дози. На початку лікування рекомендується здійснювати періодичний контроль показників функціональних проб печінки.
Таблетки по 300 мг не слід призначати цим пацієнтам через високий вміст діючої речовини.
Таблетки слід приймати після їди, не розжовуючи, разом з великою кількістю рідини.
Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання. З метою попередження утворення оксалатних і уратних каменів та при первинній гіперурикемії і подагрі у більшості випадків необхідне застосування довготривалої терапії. При вторинній гіперурикемії рекомендується проведення короткострокового лікування відповідно до тривалості підвищення рівня сечової кислоти.
Діти.
Застосовувати дітям віком від 15 років.
Дітям рідко призначають алопуринол, за винятком злоякісних станів (особливо лейкозів) та деяких ферментних порушень, таких як синдром Леша – Ніхана.
Передозування
Симптоми. Після прийому одноразової дози 20 г в одного пацієнта спостерігалися такі симптоми як нудота, блювання, діарея і запаморочення. В іншого пацієнта доза 22,5 г алопуринолу не спричинила небажаних ефектів. Після тривалого прийому 200-400 мг алопуринолу на добу пацієнтами з порушеннями функції нирок описані тяжкі симптоми інтоксикації (шкірні реакції, гарячка, гепатит, еозинофілія і загострення ниркової недостатності). При передозуванні алопуринолом суттєво пригнічується активність ксантиноксидази, проте тільки у випадку одночасного застосування з 6-меркаптопурином та азатіоприном дія препарату супроводжується значною побічною дією.
При підозрі на передозування, особливо при одночасному прийомі 6-меркаптопурину та азатіоприну, можна промити шлунок, викликати блювання або прийняти активоване вугілля та фосфат натрію, якщо після прийому лікарського засобу пройшло не більше 1 години.
Лікування. Терапія симптоматична. У разі необхідності – гемодіаліз. Специфічний антидот невідомий.
Побічні ефекти
Оцінка небажаних ефектів базується на інформації про їх частоту: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити із доступних даних).
На початку лікування алопуринолом можуть виникати реактивні напади подагри.
Прояви побічних реакцій найчастіші при наявності ниркової та/або печінкової недостатності або при одночасному застосуванні з ампіциліном або амоксициліном.
З боку системи крові: рідко поширені – тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія1, агранулоцитоз1, апластична анемія1), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю; дуже рідко поширені – зміни показників крові (лейкопенія, лейкоцитоз, гранулоцитоз та еозинофілія), істинна еритроцитарна аплазія .
З боку імунної системи: рідко поширені – реакції гіперчутливості уповільненого типу2, що супроводжуються лихоманкою, шкірними висипами, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфомою, артралгією, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією, відхиленням від норми показників функціональних проб печінки (оборотне підвищення трансаміназ і лужної фосфатази); гострий холангіт і ксантинові камені; дуже рідко поширені – анафілактичні реакції, у т. ч. анафілактичний шок, ангіоімунобластна Т-клітинна лімфома3.
З боку травного тракту: рідко поширені – нудота4, блювання4; частота невідома - діарея; дуже рідко поширені – гематемезис, стеаторея, стоматит, порушення випорожнення.
З боку печінки: рідко поширені – порушення функції печінки5 від асимптоматичного підвищення показників функції печінки до гепатиту (включаючи некроз печінки і грануломатозний гепатит)5.
З боку шкіри: дуже рідко поширені – висипання, включаючи синдром Стівенса – Джонсона (ССД)/токсичний епідермальний некроліз (ТЕН)6; алопеція, фурункульоз, набряк Квінке7, знебарвлення волосся, дерматит.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко поширені – стенокардія.
З боку нервової системи: дуже рідко поширені – атаксія, периферичний неврит, порушення смакових відчуттів, кома, головний біль, нейропатія, параліч, запаморочення, сонливість, парестезія; частота невідома – асептичний менінгіт.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко поширені – брадикардія, артеріальна гіпертензія.
Метаболічні порушення: дуже рідко поширені – цукровий діабет, гіперліпідемія.
З боку психіки: дуже рідко поширені – депресія.
З боку репродуктивної системи: дуже рідко поширені – гінекомастія, імпотенція, безпліддя.
З боку сечовивідної системи: дуже рідко поширені – гематурія, уремія, азотемія.
З боку органів зору: дуже рідко поширені – катаракта, дегенерація сітківки, порушення зору.
З боку кістково-м’язової системи: дуже рідко поширені – м’язовий біль.
Загальні порушення: дуже рідко поширені – загальне нездужання, астенія, набряки, пірексія8.
З боку органів слуху: запаморочення.
Дослідження: підвищення рівня ТТГ в крові.
ВІДГУКИ АЛОПУРИНОЛ-КВ таблетки по 300мг №30
Відгуків ще немає